Комп’ютерний аналіз даних астрономічних спостережень не підтвердив існування двох супутників планет, розташованих поза Сонячної системи. Дослідження опубліковано у Nature Astronomy.
Німецькі астрономи з Інституту дослідження Сонячної системи Товариства Макса Планка та Обсерваторії Зонненберга поставили під сумнів повідомлення про відкриття двох перших супутників у екзопланет. Комп’ютерний алгоритм Pandora, розроблений для пошуку місяців поза Сонячної системи, не знайшов ознак гігантських супутників у планет Kepler-1625b і Kepler-1708b.
У 2017 році астрономи з Колумбійського університету в Нью-Йорку повідомили про переконливі докази існування на орбіті газового гіганта Kepler-1625b гігантської екзосупутника розміром із Нептун. То справді був перший супутник, знайдений поза Сонячною системою.
Дослідники вивчили дані космічного телескопа «Кеплер», який спостерігав за зміною світла сотні тисяч зірок у пошуках події транзиту — часткового затемнення планетою зірки. Для зірки Kepler-1625 дані спостереження вказували на рух двох пов’язаних об’єктів планети розміром з Юпітер і супутника, що обертається навколо неї.
Протягом п’яти років різні групи дослідників підтверджували, то ставили під сумнів відкриття. Спочатку екзосупутник зник після очищення даних «Кеплера» від системного шуму. Пізніше дані «Хаббла» знову вказали існування супутника. У 2022 році у першого кандидата на екзосупутник з’явилася компанія: супутник розміром більше Землі знайшли у газового гіганта Kepler-1708b.
Німецькі вчені використали алгоритм Pandora, який аналізує криві зміни блиску зірок під час транзиту екзопланет у пошуку ознак екзолуни. Моделювання показує, що сценарії без величезних супутників краще пояснюють дані спостережень за екзопланетами Kepler-1625b та Kepler-1708b.