Астрономи вперше отримали можливість спостерігати галактику, яка може належати до так званих «первинних» систем — утворених невдовзі після Великого вибуху та майже позбавлених важких елементів.
Космічний телескоп Джеймса Вебба, можливо, відкрив одну з перших галактик Всесвіту, AMORE6, майже позбавлену важких елементів. Якщо це підтвердиться, це стане довгоочікуваним доказом існування первинних галактик Популяції III, що утворилися невдовзі після Великого вибуху. (Концепція художника). Джерело: SciTechDaily.com
Космічний телескоп Джеймса Вебба (JWST) виявив об’єкт AMORE6 із червоним зміщенням z = 5,725, тобто світло від нього вирушило до нас, коли Всесвіту було лише близько мільярда років. Завдяки гравітаційному лінзуванню вдалося побачити деталі, і з’ясувалося: у спектрі присутнє випромінювання водню, але повністю відсутнє випромінювання кисню (OIII).
«Відсутність [OIII] одразу вказує на дуже низьку металічність, майже незаймане міжзоряне середовище», — пояснюють автори дослідження на чолі з Такахіро Морішітою (Caltech/IPAC). Це робить AMORE6 першим реальним кандидатом на галактику Популяції III, зорі якої формувалися з газу, що складався лише з водню та гелію.
Особливості AMORE6 — надзвичайно компактна форма та мала зоряна маса, що вказує на зореутворення у первинному середовищі. Дивує, що така галактика збереглася через мільярд років після початку космічної історії, коли більшість інших уже містили метали, створені попередніми поколіннями зірок.
Для підтвердження знахідки потрібні подальші вимірювання, але навіть нинішні результати є сильним аргументом на користь космологічної моделі Великого вибуху. «Незалежно від космічної епохи, виявлення потенційно незайманого об’єкта є ключовим підтвердженням», — підкреслюють дослідники.
На цьому рисунку показано мозаїчне зображення поля Abell 2744. Спостережуване положення системи AMORE6-A+B показано жовтим квадратом. Джерело: Morishita et al. 2025. Природа
AMORE6 може стати першим переконливим прикладом того, як виглядали найперші зоряні системи — первісні лабораторії для синтезу елементів, що згодом сформували планети й життя.