Археологи стверджують, що загадкові артефакти з кургану бронзового століття використовували для обробки золота майже чотири тисячі років тому.
Знахідки з кургану поблизу Стоунхенджа / ©Wiltshire Museum, Devizes
У журналі Antiquity опублікована робота археологів з Саутгемптонського і Лестерського університетів (Великобританія), в якій представлені результати дослідження бронзових сокир і фігурних кругляків з кургану, розкопаного на початку XIX століття.
Курган являє собою досить великий могильник віком приблизно 3800 років. Він знаходиться на півдні Англії, біля села Аптон-Ловелл — поблизу від Стоунхенджа. Це поховання відразу привернуло увагу археологів завдяки великій кількості знайдених в ньому продірявлених кісток тварин, які інтерпретували як ефектний костюм шамана.
Бойові сокири неоліту в епоху бронзи стали інструментом творення / ©Rachel J. Crellin et al.
Але інші предмети поховання, серед яких — крем’яні чашки, дві зламані бойові сокири і шило з мідного сплаву, – довгий час залишалися невивченими. Зараз цю прогалину заповнюють за допомогою нових технологій, недоступних навіть кілька десятиліть тому, не кажучи вже про позаминуле століття.
Використовуючи ці методики, дослідники виявили найдрібніші сліди золота на поверхнях або краях п’яти інструментів, що становили набір віком майже чотири тисячі років. Це довело, що кам’яні та мідні предмети справді використовувались для формування золота та маніпулювання ним у рідкій або металевій формі — процес, який повинен був спиратися на досвід ювелірів, навчених працювати з речовиною.
- Виробництво штучного м’яса збільшилося в 3 рази
- Генетично модифікованих москітів випустили на волю
- Комета, що впала на Землю 56 млн років тому, викликала катастрофічне потепління
На думку археологів, майстер виготовляв ювелірні вироби з бурштину, гагату і дерева і покривав їх тонкими листами золота — вченим відомі приклади таких артефактів відповідного періоду. У крем’яних чашках, на їхню думку, змішували смоли і клей, а шилом створювали перфорацію і візерунки.
Також вчені встановили, що золото має елементну характеристику, яка безпосередньо пов’язує його з іншими золотими виробами бронзового століття, знайденими в інших місцях розкопок у Великобританії.
Мікроскопічний аналіз знахідок / ©Rachel J. Crellin et al.
Курган відносять до Ессекської культурі, яка процвітала після будівництва Стоунхенджа. При цьому в могилі знайшли чотири неолітичні сокири, тобто їм було вже кілька тисяч років, коли їх поховали разом із золотих справ майстром. Аналіз показав, що один з них використовували для обробки золота бронзового століття.
Зараз практично неможливо відповісти на питання, чому ювелір епохи бронзи працював настільки древнім інструментом. Автори роботи припускають, що сокири могли бути сімейними реліквіями, що передаються з покоління в покоління. Втім, в цьому випадку виникає питання: чому їх поховали з майстром, а не передали його нащадкам? Інший можливий варіант: їх просто знайшли в річці і вирішили, що їм можна знайти застосування в ремеслі.
Як вже сказано вище, курган вперше розкопали в 1801 році. Поховання містило скелетні останки лише двох людей. Одного поховали лежачим на спині, другого — в сидячому положенні.
Примітно, що перше тіло при похованні було одягнене в якесь офіційне або церемоніальне вбрання, розшите кістками різних тварин, а також кабанячими іклами. Судячи з їх розташування, ці кістки і ікла колись були закріплені на одязі, але відпали, коли вона зотліла.
Зазвичай вважається, що два тіла в кургані не були поміщені туди одночасно. Археологи припускають, що перший скелет – останки людини з високим статусом, можливо, шамана або майстра по обробці металу. Про особу другого похованого було висловлено менше припущень, оскільки артефактів, які можна пов’язати безпосередньо з ним, не так багато.
Ессекська культура – це період завершення будівництва Стоунхенджа, який зводили в кілька етапів протягом 1500 років. За результатами археологічних розкопок відомо, що люди цієї культури залишали в курганах вождів та інших важливих персон великі набори похоронного інвентарю.
У них часто входили вироби із золота, яких в даному конкретному похованні якраз не було. Зате були інструменти, призначені для створення цих виробів. Як тут не згадати про шевця без чобіт.