Вчені з Вашингтонського університету досліджували стародавні вулканічні породи віком до 3,5 мільярдів років і з’ясували, що фотосинтетичні бактерії, які накопичували кисень, вступали в реакцію з вулканічними газами. На думку дослідників, це стало ключовим моментом в історії створення атмосфери землі. Інформація про дослідження опублікована в науковому журналі Nature Communications.
Життя багатоклітинних істот залежить від кисню, тому його накопичення — це ключ до еволюції дихаючих організмів. Нове дослідження засноване на статті 2019 року, в якій йдеться, що раніше мантія Землі була набагато менш окисленою або містила більше речовин, здатних реагувати з киснем, на противагу сучасній мантії.
Предметом дослідження групи вчених стали шаруваті мінерали, які були відкладені мікробами на давній береговій лінії, зокрема фотосинтетичними бактеріями, які генерували кисень. Проведене дослідження давніх вулканічних порід віком до 3,5 мільярдів містило збір матеріалу на території Південної Африки і Канади. Вчені використовували ці типи лав, яким понад 3 мільярдів років, щоб дізнатися, як змінився склад і властивості мантії. Передбачається, що менш окислена рання мантія виробляла більше газів, таких як водень, які з’єднуються вільним киснем.
Архейська ера (4-2,2 млрд. років тому) — це час, коли на Землі жили тільки мікроби, саме на цей період припала вулканічна активність. Сьогодні виверження відбуваються набагато рідше. Під час виверження вулканів з них випливає магма — суміш розплавленої і напіврозплавленої породи, крім цього з жерла виходять гази, вони виділяються навіть тоді, коли не вивергається вулкан.
Натхнення: hightech.fm