Китай розробив амбітний проект з управління погодою на своїй території. З цією метою над Тибетським нагір’ям планується створити штучні хмари, щоб викликати дощі і наповнити водою річки на півночі країни.
Грандіозний проект з управління погодою зацікавив владу провінції Цінхай у зв’язку з тим, що регіон є одним з найбільш посушливих в країні. Навіть при наявності більших можливостей меліораційних технологій перемогти посуху в Цінхаї не вдається. У регіоні беруть початок такі великі річки, як Янцзи, Меконг і Хуанхе.
На думку вчених Цінхайського університету, створення штучних хмар над Тибетським нагір’ям викличе дощі, які принесуть більше 5 млрд кубічних метрів води на рік. За рахунок них підніметься рівень води в річці Хуанхе. Фінансування наукових досліджень здійснюється за рахунок уряду провінції Цінхай. Плани з управління погодою займають в п’ятирічці регіону перше місце.
«Між пограничним шаром і тропосферою в атмосфері існує стабільний, упорядкований канал для транспортування водяної пари, званий „Небесна ріка”», — заявив президент Цінхайського університету Ван Гуантянь.
Перехоплювати воду пропонують за допомогою хімікатів, які в атмосферу доставить літак або ракета. Здійснювати контроль за поточним станом погоди буде спеціальний супутник.
Проект з управління погодою підтримують не усі вчені. Так, професор Ло Юн з Університету Цінхуа (Пекін) зазначив, що ніколи не чув про існування «Небесної ріки». Керувати погодою в таких масштабах професор вважає малоймовірним.
Управління погодою в нашому столітті вже не є фантастикою.
У 2007 китайський уряд викликав штучний снігопад в повіті Нагчу в Тибеті шляхом розсіювання йодистого срібла в атмосферу. У військових цілях американці розсіювали в період війни у В’єтнамі (1965-1973 роки) йодисте срібло. Викликані ними проливні дощі розмили «Стежку Хо Ші Міна», основний шлях доставки південнов’єтнамським партизанам спорядження, боєприпасів і зброї. До того ж знищили посіви противника.
Згодом американський уряд зробив крок вперед, впливаючи на погоду не балістикою і хімікатами, а електромагнітною енергією за допомогою установки HAARP. Установка складалася з 180 великих антен заввишки приблизно 30 метрів, які використовували електромагнітні радіохвилі діапазоном 3,6 мільйона ватт, щоб порушити іоносферу. HAARP, встановлений на Алясці, використовувався для дослідження полярних сяйв високочастотним впливом. Установка працювала з 1993 року і закрилася у 2013 році через проблеми у фінансуванні, але за деякими відомостями насправді установка продовжує роботу в секретному режимі.
Випадання хімікатів на землю завдає шкоди здоров’ю людини і навколишньому середовищу. До того ж вчені вважають, що позитивна зміна погоди в одному районі може викликати негативні наслідки в іншому.
У 1961 році американські військові закинули в іоносферу 350 000 двосантиметрових мідних голок. Результатом цього став потужний (8,5 бала) землетрус на Алясці, а в Чилі стався тектонічний прогрес, в результаті частина узбережжя сповзла в океан.
Найбільш сильний вплив надає установка HAARP. «Проект HAARP перетворився в глобальний вандалізм через те, що неосяжна кількість енергії з гігаваттною потужністю викинуто в зовнішні сфери Землі. Справжні і майбутні результати впливу на цю планету і всі життєві форми не можуть бути оцінені ніяким чином. Руйнівна потужність цієї зброї в тисячі разів перевершує потужність атомної бомби», — заявив учений Едуард Мейер.
HAARP звинуватили у стихійних лихах, серед яких японський землетрус 2011 року. Прихильники теорії змови припустили, що HAARP викликає землетруси, посухи, шторми та повені, а також різні хвороби. Катастрофу рейсу 800 TWA в 1996 році і загибель космічного корабля Колумбія в 2003 році критики також приписують HAARP.
Крім США (три комплексу HAARP), установкою HAARP володіють також Норвегія, Євросоюз (один комплекс у Тромсе), Росія (один комплекс в Васільсурькі). Можливі наслідки використання установок для зміни погоди у військових цілях непередбачувані, вважають фахівці.