Для багатьох перша висадка людини на Місяць ознаменувала перехід людства в нову епоху освоєння космосу, але ця слава відійде на другий план після чергового кроку в підкоренні космічного простору – висадки на Марс. Тим не менш, в останні роки у багатьох космічних агентств знову спалахнуло бажання повернутися до вже пройденого «гігантського стрибка для всього людства».
В цьому році в рамках китайської місячної дослідницької програми (CLEP), що реалізується Китайським національним космічним управлінням (CNSA), планується здійснення місії «Чан’є-4». У рамках програми до Місяця вже були запущені два орбітальних космічних апаратів, а також один посадковий модуль з місяцеходом. Зараз же у китайської сторони з’явилося бажання зайнятися вивченням геологічних особливостей природного супутника Землі і одночасно дослідити ефекти впливу місячної гравітації на земних комах і рослин.
Початок місії «Чан’є-4» заплановано на червень цього року. В її рамках за допомогою ракети-носія Long March 5 буде здійснено запуск посадкового апарата, що складається зі стаціонарної місячної станції і місяцеходу. Через шість місяців після того, як космічний апарат досягне потрібної орбіти в точці Лагранжа L2, у бік Місяця буде відправлений посадковий модуль з місяцеходом. Останній, крім наукових інструментів для вивчення особливостей місячного ґрунту, буде нести на своєму борту спеціальний контейнер з алюмінієвого сплаву, всередині якого будуть міститися насіння рослин, а також живі комахи.
Інтересу місії додає ще й той факт, що посадка космічного апарата буде вперше здійснюватися в недослідженому регіоні на зворотному боці Місяця. Цим регіоном є Басейн Південний полюс — Ейткен – величезний ударний кратер в південній півкулі супутника. Його приблизний діаметр становить 2500 кілометрів при глибині близько 13 кілометрів, що робить його одним з найбільших кратерів у всій Сонячній системі.
[box type=”info” ]Для вчених кратер представляє інтерес не тільки своїми розмірами. У минулому астрономи виявили, що цей регіон містить великі запаси водяного льоду. Вчені пояснюють його наявність не тільки активним «бомбардуванням» цього регіону метеоритами та астероїдами, які могли утримувати воду, але ще й тим, що цей лід зміг зберегтися там завдяки постійному знаходженню в тіні від сонячного світла. Без впливу прямих сонячних променів водний лід у цій області не піддавався сублімації і хімічній дисоціації.[/box]З кінця 60-х років дослідження цього регіону проводилося в рамках кількох місій, включаючи «Аполлон-15/16/17», Lunar Reconnaissance Orbiter (LRO), а також індійської «Чандраян-1». В рамках останньої, що мала місце в 2008 році, також проводилася висадка ударного зонда, за допомогою якого з поверхні супутника в космос вдалося підняти частинки ґрунту, які згодом були вивчені орбітальним апаратом. В рамках цієї місії було підтверджено наявність водяного льоду в кратері Ейткен. Пізніше дані були також підтверджені космічним апаратом NASA LRO.
- Астрономи вперше побачили момент розриву зірки чорною дірою
- Нестабільність бозона Хіггса може зробити Всесвіт менш стабільним
- Вчені запускають систему відстеження небезпечних астероїдів
Завдяки цьому відкриттю, Басейн Південний полюс — Ейткен став розглядатися одним з найбільш підходящих місць для будівництва місячної бази. Тому з цієї точки зору місія «Чан’є-4» також буде спрямована і на з’ясування такої можливості. Адже крім більш детального аналізу місцевого середовища в рамках місії вчені планують дізнатися, чи можна вирощувати в умовах місячної гравітації живі організми.
[box type=”success” ]Більш ранні дослідження, що проводилися на борту Міжнародної космічної станції, показали, що тривале перебування в умовах мікрогравітації може дуже погано позначатися на здоров’ї, принаймні людського організму, проте вченим досі мало відомо, які ефекти можуть викликатися довготривалим впливом зниженої гравітацією.[/box]Питанням можливості створення місячної бази в даний момент зацікавлені відразу кілька космічних агентств. Наприклад, ЄКА (Європейське космічне агентство) висловило бажання будівництва Міжнародного місячного села у південному полярному регіоні супутника до 2030-х років. Тема не обмежується одним лише бажанням. Цілком конкретні кроки агентство планує здійснити вже через декілька років. В рамках спільної місії ЄКА і російського Роскосмосу планується місія по доставці місячних зразків ґрунту на Землю. До 2020 року в Басейн Південний полюс — Ейткен планується відправка роботизованого зонда, який зробить забір зразків льоду. Виходячи з отриманих даних, питання доцільності будівництва бази саме в цьому місці буде розглядатися далі.
У минулому американське космічне агентство NASA також обговорювало ідеї будівництва бази в південному полярному регіоні Місяця. У 2014 році група інженерів з NASA провела зустріч з гарвардськими вченими та іншими учасниками. Основним питанням обговорення була тема перспективи зниження вартості будівництва місячної бази. У підсумку прийшли до ідеї моделювання бази на одній з американських полярних станцій в Антарктиді.
Що ж стосується місії «Чан’є-4», то якщо все пройде, як заплановано, то Китай продовжить запуск роботизованих місій і протягом наступних 15 років зробить спробу пілотованої місії на Місяць. Крім того, ходять розмови про те, що Китай хоче побудувати радіотелескоп на супутнику. Установка буде розгорнута на зворотній стороні супутника, де буде не сильне радіоспотворення, що йде від Землі.