Вчені з Університету Брістоля досліджували, наскільки організованою спільнотою є мурашина колонія. Для цього вони імітували напад хижака, і комахи продемонстрували високий рівень взаємодопомоги.
В залежності від ситуації і розташування реакція комах була різною. Під час одного з експериментів дослідники усунули мурах-розвідників, і вся мурашина колонія повернулася в мурашник. В іншому випадку вчені прибрали робочих мурашок з центру колонії, що змусило комах, які залишилися, тікати і шукати собі новий будинок.
Перший сценарій нагадав вченим відсіпування людиною руки при опіку, в той час як другий — справжню пожежу; і на кожен випадок мурахи відреагували відповідним чином.
Томас О’ші-Віллер, один з авторів дослідження, опублікованого в журналі PLoS ONE, пов’язує таку поведінку з наявністю чітко налагоджених зв’язків між нервовими системами поодиноких організмів і алгоритмів, відмінних один від одного в залежності від ступеня небезпеки. Він стверджує, що реакцію мурах на втрату робочих з допомогою групової обізнаності можна порівняти з больовою реакцією людини на пошкодження клітин, що дозволяє вважати мурашник «суперорганізмом».
Натхнення: earth-chronicles.ru