Комарі здатні знаходити людей у темряві не лише завдяки запахам, а й завдяки здатності вловлювати інфрачервоне випромінювання, що випускається теплими тілами.
Комарі поширені по всьому світу, за винятком Антарктиди, і є переносниками небезпечних хвороб, таких як лихоманка денге, малярія, вірус Зіка. Оскільки ці комахи активно шукають теплокровних тварин для живлення, вчені намагаються зрозуміти, якими механізмами вони користуються для виявлення своїх жертв, особливо в умовах обмеженої видимості або вночі. Одним із важливих відкриттів стало те, що комарі можуть реагувати на інфрачервоне випромінювання, яке випромінюється людськими тілами, з відстані до 70 сантиметрів.
Дослідження, проведене в Каліфорнійському університеті в Санта-Барбарі, продемонструвало здатність комарів, зокрема виду *Aedes aegypti*, орієнтуватися на інфрачервоне тепло. У ході експерименту комахам пропонували вибір між зонами з різною температурою. Комарі безпомилково обирали ділянки, що нагрівалися до температури людського тіла (близько 34°C), навіть коли тепло передавалося лише через інфрачервоне випромінювання, а не конвекційні потоки.
Попри відсутність органів теплового зору, комарі володіють спеціальними чутливими нейронами, що розташовані на кінчиках їхніх антен. Ці нейрони містять білок TRPA1, який діє як природний термометр. Коли комар потрапляє в зону інфрачервоного випромінювання, білок активується і допомагає комасі відстежувати теплокровних тварин або людей, наближаючи їх до джерела тепла.
Комарі використовують складну мультисенсорну систему для знаходження своїх жертв, що включає відчуття тепла, запаху та вологи. Розуміння механізмів їхнього пошуку може стати ключем до створення нових методів боротьби з цими переносниками хвороб. Зокрема, вивчення роботи білка TRPA1 може допомогти у створенні засобів, які блокуватимуть здатність комарів знаходити людей за допомогою теплових сигналів.