Згідно з новим дослідженням, коралові рифи загинуть навіть якщо цілі Паризької угоди щодо стримання приросту глобальної середньої температури будуть досягнуті. Корали не встигають відновитися після довгих періодів морської спеки, що виникають в результаті поглинання океаном парникових газів.
Згідно з дослідженням, опублікованим в журналі PLOS Climate, середнє збільшення на 1,5 °С в порівнянні з доіндустріальним рівнем призведе до того, що більше 99% коралових рифів у світі не зможуть оговтатися від все більш частих періодів морської спеки. При двох градусах потепління смертність складе 100%. У дослідженні використовувалися кліматичні моделі нового покоління з роздільною здатністю в один квадратний кілометр.
“Сувора реальність полягає в тому, що для коралових рифів немає безпечної межі глобального потепління», — заявила Адель Діксон, провідний дослідник школи біології Університету Лідса.
В історичній доповіді, опублікованій в серпні науковою комісією міжурядовою групою експертів зі зміни клімату (МГЕЗК) ООН, говориться, що глобальні температури можуть досягти цільового значення в 1,5 °С вже в 2030 році. У 2018 році МГЕЗК передбачила, що 70-90% коралів будуть втрачені при порозі в 1,5 °С і 99% — при підвищенні температури в пів градуса. Нові дані свідчать про те, що ці прогнози були надмірно оптимістичними.
За словами дослідника Марії Бегер, проблема полягає в часі, який потрібен живим коралам для одужання. Коралові громади, як правило, потребують принаймні 10 років, щоб відновитись, за умови, що в цей час не буде інших джерел забруднення. Підвищення температури океану скорочує час на відновлення понад здатності коралів до адаптації.
Коралові рифи – дім щонайменше для чверті всіх морських тварин і рослин. Вони також забезпечують білок, робочі місця та захист від штормів та ерозії для сотень мільйонів людей у всьому світі.
Глобальне потепління знищило 14% коралових рифів світу з 2009 по 2018 рік, залишивши кладовища вибілених скелетів в місцях, де колись процвітали живі екосистеми. Втрати коралів в цей період варіювалися в залежності від регіону: від 5% в Східній Азії до 95% в східній тропічній частині Тихого океану.
Завдання Паризької угоди – утримання приросту глобальної середньої температури набагато нижче 2 °С понад доіндустріальних рівнів при додатку зусиль з метою обмеження зростання температури до 1,5 °С.
Паризька угода – юридично обов’язковий Міжнародний договір. Його прийняли 196 країн на 21-ій сесії Конференції Сторін Рамкової конвенції ООН про зміну клімату 12 грудня 2015 року в Парижі. Набуття чинності Угодою відбулося 4 листопада 2016 року.