Британські геологи з Університету Лестера виявили два раніше невідомих мегавиверження Єллоустонської гарячої точки, що відбулися в період міоцену — приблизно дев’ять мільйонів років тому.
За останні 20 мільйонів років супервулкан в Єллоустоуні вивергався понад 140 разів. У деяких випадках це були мегавиверження, що викидало на добу до 450 кубічних кілометрів лави і вкривали кожен раз попелом половину континенту. Точно ідентифікована поки що тільки частина з них, але тепер до них додалося ще два, виявлених британськими геологами.
Вчені виявили, що вулканічні відкладення на південний захід від кальдери на кордоні Айдахо і Невадою з’явилися внаслідок як мінімум двох мегавивержень.
Перше з цих двох вивержень залишило після себе застиглий шар лави і потоків вулканічного попелу площею в 12000 квадратних кілометрів. Цей шар сьогодні покриває значну частину південного Айдахо і місцями досягає товщини майже в сотню метрів. Вчені вважають, що це виверження досягало магнітуди 8,6 по VEI і викинуло близько 1700 кубічних кілометрів вулканічної породи. За своєю силою вона значно перевищувала останній вибух Єллоустоун, що стався 640 тисяч років тому.
Однак друге з виявлених мегавивержень магнітудою 8,8 по VEI було ще більш потужним. Автори дослідження припускають, що воно було взагалі найсильнішим у цьому вулканічному регіоні. Вулкан тоді викинув близько 2700 кубічних кілометрів породи, яка покрила площу в 23000 квадратних кілометрів.
Відкриття британських геологів дозволяє краще зрозуміти активність Єллоустонської гарячої точки. Тепер загалом відомо про шість мегавивержень, що відбулися тут у період міоцену з частотою близько 500 тисяч років. За останні три мільйони років в Єллоустоун відбулося лише два подібних вулканічних вибухів, і вчені вважають, що частота збільшилася до півтора мільйона років. Виходячи з того, що останнім мегаверження тут було 640 тисяч років тому, автори дослідження вважають, що до наступного є ще достатньо часу — близько 900 тисяч років. Але це не точно — занадто мало поки що науці відомо про цикли вулканічної активності.
Натхнення: www.popmech.ru