Ліси світу швидко змінюються під впливом клімату та діяльності людини, втрачаючи різноманіття й екологічну стійкість.
Зміна клімату та вирубка лісів сприяють «гомогенізації — зростанню подібності видового складу» лісів. Швидкозростаючі дерева дедалі частіше домінують у ландшафтах. Місцеві види поступово витісняються. Це знижує біорізноманіття та ослаблює екосистеми.
Дерева відіграють ключову роль у регуляції клімату. Вони «поглинають і зберігають CO? — вуглекислий газ». Ліси підтримують тварин, грибів і комах. Вони також стабілізують ґрунти та водні системи.
Глобальні зміни лісів задокументовані в дослідженні журналу Nature Plants. Аналіз охопив понад 31 000 видів дерев. Він оцінював зміни складу, стабільності та функцій екосистем. Результати вказують на зростання домінування швидких видів.
Швидкозростаючі дерева витісняють «повільнорослі спеціалізовані види». Останні мають обмежені ареали та високу екологічну цінність. Вони особливо вразливі до порушень. Їхня втрата часто є незворотною.
Єнс-Крістіан Свеннінг зазначає: «Коли місцеві спеціалізовані види зникають, вони залишають порожнечі в екосистемах» (Свеннінг). Такі прогалини рідко заповнюються чужорідними деревами. Це підриває стабільність лісів. Найбільший ризик спостерігається у тропіках.
Повільнорослі види формують «структурну основу лісу». Вони мають щільну деревину та довге життя. «Вони сприяють накопиченню вуглецю й стійкості до змін», — наголошує Свеннінг. Їх заміщення робить ліси крихкими.
Натомість поширюються «натуралізовані види — немісцеві дерева, що закріпилися в нових регіонах». Близько 41% з них мають риси швидкого росту. Вони добре витримують порушення. Проте рідко виконують повний спектр екологічних функцій.
Вень-Юн Го підкреслює: «Тропічні види з малими ареалами найбільш схильні до повного зникнення» (Го). Водночас у Північній півкулі зростає ризик біологічних вторгнень. Людська діяльність є головним рушієм цих процесів.
Дослідники наголошують на необхідності активного управління лісами. Пріоритет слід надавати рідкісним і повільнорослим видам. «Відновлення різноманітних лісів підвищує їхню довгострокову стійкість», — підсумовує Свеннінг.