Земля

Мамонти не завжди були такими, як думали люди

Генетичний аналіз зразків 23 шерстистих мамонтів показав, що вони не завжди були такими пухнастими.

Шерстисті мамонти не завжди були кошлатими, яких зображують в книгах і фільмах. Тепер вчені зрозуміли, коли ці тварини змінилися.

Дослідники зі Швеції порівняли геноми 23 сибірських шерстистих мамонтів (Mammuthus primigenius) з геномами 28 сучасних азіатських слонів (Elephas maximus) і африканських слонів (Loxodonta). Вони виявили, що протягом більш ніж 700 000 років існування величезних вимерлих тварин, їх геном змінювався. Результати дослідження опубліковані в журналі Current Biology.

«Ми хотіли знати, що робить мамонта шерстистим мамонтом. Виявилося, що у шерстистих особин є деякі дуже характерні морфологічні особливості, такі як їх густе хутро і маленькі вуха. Також у них особливий жировий обмін і сприйняття холоду», — пояснює Девід Дієс дель Моліно, палеонтолог з Центру палеогенетики в Стокгольмі і провідний автор дослідження.

В ході генетичного аналізу вчені виявили, що визначальні риси виду, такі як пухнасте хутро, жирові відкладення і здатність витримувати холод, були присутні, коли шерстистий мамонт відокремився від степового (Mammuthus trogontherii), одного з його предків. Також дослідники з’ясували, що шерстисті мамонти еволюціонували, щоб їх вушна сірка була сухішою, а тіло пахло набагато менше.

«Ми виявили деякі високорозвинені гени, пов’язані з метаболізмом і накопиченням жиру, які також зустрічаються в інших арктичних видів, наприклад, у північних оленів і білих ведмедів. Схоже, що існує конвергентна еволюція цих генів у адаптованих до холоду ссавців», — завершують вчені.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.

Back to top button