Досліджуючи скелі в стародавньому, давно висохлому озері на Марсі, марсохід Curiosity виявив умови, які могли бути придатні для життя мільярди років тому. У кратері Гейла ровер знайшов дивовижну кількість оксиду марганцю – мінералу, який зазвичай зустрічається в озерах на Землі. Саме закислення в озерах у поєднанні з киснем і життєдіяльністю бактерій сприяють утворенню кристалів марганцю. Виявлення оксиду марганцю на Марсі у великих кількостях свідчить про те, що давним-давно в кратері Гейла було озеро з багатою киснем атмосферою, придатне для життя.
Оксид марганцю широко поширений на Землі й бере активну участь у біологічних процесах. Подібні відкладення виникають постійно завдяки високому вмісту кисню в атмосфері, а також мікробам, які прискорюють реакції окислення марганцю, використовуючи їх як джерело енергії. Практично все життя на Землі потребує марганцю з тієї чи іншої причини.
На сучасному Марсі майже немає вільного кисню, а також поки що не знайдено жодних доказів існування живих бактерій. Тому залишається загадкою, яким чином на Марсі, в осадових породах прибережних відкладень, виявилася така велика кількість оксиду марганцю, яку можна порівняти з його присутністю в земному середовищі існування.
Дослідницька група ретельно вивчила дані щодо оксиду марганцю, отримані за допомогою інструменту ChemCam марсохода Curiosity. ChemCam використовує лазер для випаровування мінералів, а потім аналізує випромінюване світло, щоб визначити їхній склад. Вчені вивчили різні механізми осадження марганцю в озері кратера Гейла, наприклад, осадження з озерної води або з ґрунтових вод, що проходять через пористі піски.
Усі запропоновані механізми вимагають наявності середовища, що сильно окислює. Проаналізувавши всі варіанти, дослідники дійшли висновку, що найімовірнішим сценарієм було осадження оксидів марганцю вздовж берегової лінії озера за наявності багатої киснем атмосфери.
За словами вчених, виявлення оксиду марганцю є ще одним доказом існування на Марсі, у стародавньому кратері Гейла, озера з придатними для життя умовами, що проіснувало протягом тривалого періоду. Адже утворення оксиду марганцю, залежно від рівня кисню, займає тисячі років.
Однак джерело цього кисню залишається загадкою. Можливо, ранні удари метеоритів по поверхні Марса призвели до вивільнення кисню з крижаних відкладень.
Ці відкриття дають привабливу перспективу пошуку слідів стародавнього життя на Червоній планеті. Окислення, опосередковане мікробами, могло залишити біосигнатури та органічні речовини в породах, що містять марганець. Дослідницький ровер Perseverance, який зараз вивчає висохлу дельту, за словами вчених, міг би зайнятися їхніми пошуками під час своєї місії.