Ніхто не стане сперечатися з тим, що кожне місто унікальне. Але будь-який мандрівник прекрасно розуміє, що між усіма містами світу є щось спільне. Крім такого явища, як колоніальна архітектура або сувора паралельність вулиць, існує ще одна особливість, яка може ріднити два, здавалося б, абсолютно різних міста.
Команда математиків з США, очолювана Ремі Луфом (Remi Louf) і Марком Бартелемі (Marc Barthelemy), вивчила знімки міст всієї земної кулі, зроблені штучними супутниками Землі, і провела комп’ютерне моделювання. Результати аналізів показали, що в світі існує всього чотири типи міських обрисів, проте в одному великому мегаполісі, наприклад, в Нью-Йорку може поєднуватися відразу кілька типів форм.
Отже, “відбитки пальців” міст по всьому світу бувають наступними: мережа з блоків середнього розміру, в основному мають квадратну або прямокутну форму (1 група), основна фракція з невеликих блоків найрізноманітнішої форми (2 група), безліч середніх блоків різної форми ( 3 група), і мозаїка з “клаптиків” у вигляді квадратних і прямокутних маленьких блоків (4 група). Про це дослідники розповіли в статті, опублікованій в виданні Journal of the Royal Society Interface.
Читайте також: FREEDOM SHIP — концепт першого в світі плавучого міста
Дане дослідження є прямим підтвердженням давньому спостереженню мандрівників про те, що європейські та американські міста мають зовсім різні обриси. Як правило, міста в США мають гратчасту форму і відносяться до першої групи. Винятком, втім, можна вважати Бостон, який має “відбиток” цілком європейського міста: він складається з безлічі кварталів найрізноманітнішої форми.
Найбільш цікавим прикладом міських обрисів виявився Нью-Йорк – один з найбільших мегаполісів світу. Відомо, що він розділений на п’ять частин, які раніше в історії були самостійними містами: Манхеттен, Бруклін, Квінс, Стейтен-Айленд і Бронкс. Якщо уважно поглянути на карту цього міста, то стає зрозуміло, що у кожного району Великого Яблука куди більше спільного з іншими містами світу, ніж один з одним.
Так, наприклад, Манхеттен, типовий представник першої групи, має таку ж гратчасту структуру, як і більшість американських міст, а також нагадує за відбитком бразильські міста Кампу-Гранді і Курітіба. У той же час вулиці іншого району Бронкса схожі на вулиці португальського Порту, а Бруклін більше схожий на Детройт, принаймні, в макеті. Але найцікавіше виявилася схожість Стейтен-Айленда з містом Ес-Сувейда, розташованому на південному заході Сирії.
“Строкатістю” Нью-Йорка також може похвалитися хіба що Токіо, столиця Японії, де кожен район має власну форму, не схожу на навколишні регіони. Столиця Росії, Москва, є типовим представником другої групи, оскільки вона має основний блок посередині, і він складається з більш дрібних блоків найрізноманітнішої форми.
Читайте також: Місто- 2050 : яким буде життя в містах через 40 років?
Автори дослідження пояснили, що унікальність їх методики полягає в тому, що на відміну від звичайних способів аналізу, де до уваги приймаються лише обриси вулиць, їх методика розглядає ще й обриси самого міста. А краще розуміння будови міст дозволить простіше орієнтуватися в його особливостях.
Натхнення: vesti.ru