Експерименти з астронавтами на МКС показали, що швидкість руйнування еритроцитів у космосі збільшується більш ніж у півтора рази.
Люди не надто добре пристосовані до перебування у космічному просторі, навіть на борту герметичних кораблів. Надлишок радіації та нестача гравітації, нестача рухливості та ізоляція – все це погано позначається на стані клітин і захворюваності всього організму. Зокрема розвивається і анемія, дефіцит гемоглобіну в крові. Відбувається це через прискорену руйнацію еритроцитів: такого висновку дійшли автори нової статті, опублікованій у журналі Nature Medicine.
Еритроцити (червоні кров’яні тільця) – найдрібніші та численні, і одні з найбільш короткоживучих клітин людського організму. Кожну секунду з обігу виводиться близько двох мільйонів еритроцитів, руйнуючись під час гемолізу Але на зміну їм безперервно заступають нові. Проте вже давно було помічено, що у космосі цей процес порушується. Вже в перші дні польоту вміст еритроцитів у крові зменшується на 10-12 відсотків.
Згодом воно починає зростати, але до норми так і не повертається. Феномен такої “космічної анемії” відомий вже давно, хоча точна причина її залишається незрозумілою. Передбачається, що вона виникає через спроби організму адаптуватися до умов мікрогравітації та пов’язана із загальним зменшенням об’єму крові. Це стає особливо помітним після повернення на Землю, коли в кров надходить додаткова рідина, а кількість еритроцитів повертатися до норми не поспішає.
Команда канадських медиків на чолі з Гаєм Труделем (Guy Trudel) досліджувала стан 14 астронавтів, які проводили піврічні вахти на борту МКС. У ході польоту вони зберігали зразки власного видиху: один через п’ять днів після прибуття на космічну станцію, другий через 12 днів, потім через три місяці і шість, безпосередньо перед поверненням на Землю. Отримавши зразки, вчені аналізували їх за допомогою газової хроматографії, з величезною точністю визначаючи вміст монооксиду вуглецю (СО).
- Вчені назвали країни, в яких вищий шанс померти від падіння космічного сміття
- Вчені: Бактерії здатні пережити голод в режимі «зомбі»
- Вченими створені поросята без сала
Основним джерелом цих молекул є гемоліз – процес прямого руйнування еритроцитів у крові. Тому виміри дозволили оцінити інтенсивність гемолізу під час космічного польоту. Судячи з цих даних, він зростає на 54 відсотки у порівнянні з нормою – умовно кажучи, щосекунди гине близько трьох мільйонів еритроцитів замість двох. Зразки крові, які астронавти здавали відразу після повернення, показали, що у п’яти з 13-ти рівень еритроцитів падав до патологічного рівня. Далі аналізи крові показали, що в наступні місяці рівень еритроцитів потроху повертався до норми. Однак навіть і через рік після повернення на Землю гемоліз у астронавтів протікав помітно швидше звичайного, і анемія зберігалася.
Причина цих процесів поки невідома. “Гемоліз викликає анемію, але дізнатися, що викликає гемоліз, це вже наступний етап”, – говорить Гай Трудель. Також неясно, наскільки довго здатний людський організм витримувати посилення гемолізу більш ніж у півтора раза. Майбутні польоти на Марс вимагатимуть, можливо, більш ніж півтора року перебування в космосі, причому далеко від навколоземної орбіти, де працює МКС. Можливо, перш ніж вирушити туди, доведеться розібратися з «космічною анемією».
Натхнення: naked-science.ru