У 2013 році собівартість бургера з котлетою вирощеного в лабораторії м’яса становила понад $300 000, а тепер ледь перевищує $10. Вчені вдосконалюють методики, щоб зробити штучне м’ясо доступним і вивести його на ринок у найближчі п’ять років.
Більшість лабораторних методик вирощування м’яса використовують тваринні клітини, отримані із сироватки крові. В біореакторі з клітин формується мускулатура, яка і стає основою м’яса. Однак собівартість такої технології не дозволяла випустити штучне м’ясо на ринок і масштабувати виробництво.
У 2013 році біолог Марк Пост з Університету Маастрихта створив перший у світі бургер з вирощеного м’яса в пробірці. Виробництво продукту обійшлося в $325 000. Розвиток технологій багаторазово знизило цю ціну, і сьогодні кілограм штучного м’яса коштує вже $80, а один бургер — $11. Таким чином, за чотири роки ціна скоротилася майже в 30 000 разів. Втім, вченим ще є над чим попрацювати. Станом на листопад 2016 року, півкіло яловичого фаршу коштувало $3,6, тобто майже в 10 разів дешевше, ніж м’ясо з пробірки. Проте вчені і творці «м’ясних» стартапів вірять, що через 5-10 років штучні фрикадельки і гамбургери будуть продаватися в магазинах за помірною ціною.
За даними Next Big Future, існує як мінімум 6 компаній, які займаються розробкою штучних тваринних продуктів. «Хайтек» вже писав про стартап Memphis Meats, який планує через 2-5 років запустити продажу фрикадельок з пробірки, а також збирається вирощувати в лабораторії стейки і курячі грудки.
Ізраїльський стартап SuperMeat культивує кошерну курячу печінку, американська компанія Clara Foods синтезує яєчні білки, а Perfect Day Foods створює молочні продукти тваринного походження. Нарешті, компанія творця першого бургера з штучним м’ясом Марка Поста Mosa Meat обіцяє почати продаж лабораторної яловичини в найближчі 4-5 років.
Товарне тваринництво завдає великої шкоди екології. За даними Центрів з контролю і профілактики захворювань США, для виробництва одного гамбургера потрібно 2500 літрів води, а корови вважаються основним джерелом метану, який посилює парниковий ефект. Лабораторне м’ясо навіть з використанням клітин тварин значно зменшить шкідливий вплив на навколишнє середовище. Від однієї індички можна отримати досить клітин, щоб зробити 20 трильйонів нагетсів.
За оцінками агроеколога Лондонської школи гігієни і тропічної медицини Ханни Туомісто, виробництво яловичини в лабораторних умовах скоротить викиди парникових газів на 90% і використання землі на 99%. Керолін Маттік з Арізонського університету, навпаки, вважає, що штучне виробництво завдасть більшої шкоди екології. За її розрахунками, створення в лабораторіях курячого м’яса зі всіма необхідними поживними речовинами зажадає більше енерговитрат, ніж вирощування курчат.
Вивченням методики створення штучного м’яса в цьому році займуться студенти Каліфорнійського університету в Берклі. З осені у вузі стартує спецкурс по створенню білкової сировини і вирішення проблем, пов’язаних з цим процесом. Студентів розділять на конкуруючі групи, кожна з яких повинна буде представити рецепт ідеального штучного м’яса.