Мікропластик може проникати у мозок, долаючи гематоенцефалічний бар’єр, який запобігає потраплянню в органи сторонніх твердих часток.
Про це йдеться у новому дослідженні Державний інститут науки і техніки Тегу Кенбук(DGIST), Південна Корея.
Автори нової роботи вирішили вивчити, як мікропластик впливає на роботу нервової системи, тому протягом семи днів перорально вводили мишам мікропластики з полістиролу. «Як і у людей, у мишей є гематоенцефалічний бар’єр, який запобігає потраплянню в органи більшості сторонніх часток, і особливо твердих, – говорять вчені. – Однак виявилось, що мікропластики змогли подолати його».
Коли частинки потрапляють в мозок, вони накопичуються у клітинах мікроглії, останні займаються тим, що підтримують працездатність центральної нервової системи. Мікропластик негативно вплинув на здатність клітин розмножуватися. Це було пов’язано з тим, що клітини мікроглії сприймали пластикові частинки як загрозу, і ця ситуація спровокувала зміни в їх морфології. В результаті мікропластик приводив до апоптозу або запрограмованої загибелі клітин.
Дослідження показує, що мікропластики, особливо ті, що розміром 2 мікрометри або менше, починають накопичуватися у мозку навіть після короткочасного прийому всередину протягом семи днів.
Вчені вже з’ясували, що найдрібніші частинки пластику можуть змінювати форму клітин легенів людини. Мікропластик загрожує різним морським істотам. Приміром, погіршує когнітивні здібності крабів-відлюдників, а також викликає аневризми і репродуктивні зміни у риб.
Натхнення: ecotown.com.ua