Німеччина і Китай працюють над технологією, яка дозволить створювати «губчасту» архітектуру, здатну поглинати вологу надмірних опадів і охолоджувати міста. Навіть тим мегаполісам, які в даний час не відчувають проблем від зміни клімату, було б корисно навчитися можливостям природних екосистем зберігати температурний баланс і дорогоцінний ресурс – дощову воду.
Так вважають автори ініціативи «Sponge City», запропонованої для Берліна і ряду китайських міст групою німецьких інженерів на чолі з архітектором Карло Бекера. Її суть полягає у зверненні до природних механізмів для створення більш ефективних рішень для запобігання згубних наслідків аномальної спеки, засухи, повені або потужних ураганів.
У природному середовищі вода вбирається ґрунтом і рослинами, а та частина, яка випаровується, охолоджує повітря. У містах, що побудовані з бетону, скла і сталі, все інакше: вода не проникає в цемент, але потрапляє через дренажну систему в каналізацію. Бетон вбирає тепло і відштовхує воду.
Проект Sponge City робить щось протилежне: зберігає дощову воду, використовуючи її для охолодження міста в спеку. Таким чином, імітується природний цикл у місті: дощ вбирається там, куди падає — на зелені дахи та фасади будинків, де вирощують рослини, або на придорожні водойми. «Вода для нас — це ресурс, який більше не потрібно виводити за межі міста, але який повинен залишатися в місті», – говорить Бекер.
Товщина зеленого даху становить приблизно 6 — 8 см, а вся зайва волога стікає вниз, у двір, товщина дренажного шару якого складає вже майже 80 см. Він вбирає вологу, як губка.
Схожу технологію використовують для боротьби з повенями і спекою в 30 містах Китаю, включаючи мільйонники Шанхай, Ухань і Сямінь. До 2020 року влада країни сподівається, що 80% міських територій стануть вбирати і використовувати щонайменше 70% дощової води. За даними China Daily, на ці цілі виділено $12 млрд.
Кращих успіхів поки добилися в місті Лінганге, де на $119 млн. вже збудовані дороги з водопроникним покриттям і водно-зелена паркова зона. І там, і там прокладені системи для збору, фільтрації і зберігання води – місто може переробляти майже все, що ллється з небес. Тут багато рослин, тому не буває посухи, а вологість підтримується на певному комфортному рівні.
Нагадаємо, нещодавно італійський архітектор запропонував план, згідно з яким у Китаї можуть побудувати ціле місто, стіни будинків якого будуть повністю покриті зеленню. Майданчиком для експерименту стане місто Лючжоу.
Натхнення: econet.ru