Всесвіт

Чи варто розглядати космічне сміття як корисний ресурс?

Компанія SpaceX тільки що здійснила перший успішний запуск своєї надважкої ракети Falcon Heavy. В якості першого «корисного навантаження» носій відправив у космос пожертвуваний самим Ілоном Маском електричний родстер Tesla, а в якості першого пасажира – манекен, який отримав ім’я Starman, який разом з машиною зараз летить у бік марсіанської орбіти.

Безумовно, подія історична. Але не всі проявили радість. Якщо залишити тих, хто вважає, що цим самим запуском Маск просто вирішив покрасуватися перед інвесторами компанії, є ще й ті, хто вважає, що з цим запуском Маск поповнив і без того зростаюче звалище космічного сміття, яке кружляє навколо Землі, і навколо Червоної планети. І зараз як ніколи потрібна особлива увага до цієї проблеми.

У даний момент на орбіті Землі знаходяться понад 500 000 частин космічного сміття. Різноманітного. Більша його частина являє собою частини супутників, а також ракет, які людство запускало протягом більше 60 останніх років. Приблизно 20 000 одиниць цього сміття є видимими. Це об’єкти розміром від 10 сантиметрів і більше, згідного Стюарту Грію, викладачу по механічній та аерокосмічній техніці з шотландського Університету Стратклайда.

«Серед видимих об’єктів більше половини є результатом зіткнень супутників. Приблизно чверть являє собою частини космічних апаратів (1500 з яких раніше функціональні), а на решту припадає залишки ракет та іншого сміття, що залишилося від космічних запусків»
, — розповів Грей порталу Futurism.

В реальності картина космічного сміття виглядає ще більш гнітючою.

[box type=”success” ]«Якщо говорити про масу всіх цих об’єктів, то виходить, що на орбіті Землі зараз знаходиться близько 8000 метричних тонн рукотворних матеріалів», — додав Грей.[/box]

Програма переробки

На орбіті накопичилося стільки сміття, що воно загрожує майбутнім космічним місіям. А що, якщо розглянути космічне сміття під іншим кутом? Зрештою, більша його частина складається з дуже дорогих матеріалів, з яких вироблялися ракети і супутники. Чи варто розглядати космічне сміття в якості потенційного ресурсу для утилізації та подальшого використання?

«Об’єкти зроблені з досить специфічних матеріалів, вельми дорогих у виробництві, і тому цілком логічно було б розглянути можливість їх повторного використання. Питання полягає в тому, яким чином ми можемо зібрати ці “ресурси”?”,
— прокоментував Грей.

Проблема в тому, що ці об’єкти не просто висять на орбіті, вони рухаються з дуже високою швидкістю, приблизно 7 кілометрів в секунду. Звичайно ж, це серйозно ускладнює завдання по їх затриманню. Будувати космічні апарати, які здатні без проблем наздоганяти таке високошвидкісне космічне сміття, буде недоцільно.

Але це не означає, що нам слід просто забути про сміття і залишити його там, де воно знаходиться. Існує вже кілька проектів, спрямованих на очищення нашої орбіти.

«Механізми затримання, розробка яких зараз ведеться, побудовані на дуже простих методах, які застосовувалися ще нашими предками при лову диких тварин. Мова йде про гарпуни і сіті»,
— пояснює Грей.

«Звичайно, потрібно провести перевірку цих механізмів на орбіті, але кілька місій вже заплановані на найближче майбутнє. Наприклад, однією з таких місій є e.Deorbit Європейського космічного агентства».

Можно ли рассматривать космический мусор как полезный ресурс?

[box type=”shadow” ]Вчені та інженери програми інноваційних концептів (NIAC) американського космічного агентства NASA пропонують щось аналогічне: використовувати високотехнологічний космічний апарат тонше людського волосся, який буде захоплювати і утримувати космічне сміття як сітка. Інші пропонують знищувати космічне сміття лазерами.[/box]

Але всі ці концепти, як зазначає Грей, як і раніше, є поки що лише на папері.

На щастя, у нас поки ще є час. Космічне сміття, що знаходиться на більш високій навколоземній орбіті, буде якийсь час там залишатися.

«У той час як об’єкти, що знаходяться на низькій навколоземній орбіті, зійдуть з неї протягом декількох місяців або років, об’єкти, що знаходяться на більш високих орбітах, наприклад, ті ж супутники глобальної навігації, розташовані на середній висоті, а також супутники на геостаціонарній орбіті, в разі чого перебуватимуть там ще сотні і навіть тисячі років»,
— пояснює Грей.

Іронія в тому, що ми продовжуємо і будемо продовжувати вносити свій внесок у поповнення космічного звалища, хоча самі думаємо, як від нього позбутися. Знайдеться чи ні спосіб перетворити космічне сміття на корисні ресурси для подальшого використання, все рівно необхідно знайти рішення позбавитися від проблеми. І краще раніше, а то потім може бути вже пізно.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.

Back to top button