Головна / Земля / Морські тварини поводяться дуже дивно

Морські тварини поводяться дуже дивно

В кінці листопада дві сотні чорних дельфінів і косаток загинули, викинувшись на берег Нової Зеландії та Австралії. Такі трагедії серед морських ссавців трапляються регулярно в обох півкулях. Вчені стверджують, що тварини раптово втрачають орієнтацію, але причини, що штовхають їх на фатальний крок, до кінця не відомі.

Нова Зеландія лідирує за кількістю таких інцидентів. Рекорд утримує 1918 рік, коли на архіпелазі Чатем знайшли близько тисячі чорних дельфінів, що мешкають у місцевих водах.

На березі під Оклендом в 1985 році загинуло близько 450 китів. Приблизно стільки ж викинулося в лютому 2017-го на сумнозвісну косу Фаруелл Спіт. Тут гине найбільше морських ссавців.

«У них розвинена зграйність. Вони слідують за ватажком, і якщо той помиляється, всі потрапляють на мілину», — розповідає Дмитро Глазов з Інституту проблем екології та еволюції ім. А. Н. Северцова РАН. У більшості випадків, за словами вченого, причини помилок невідомі.

Гіпотез про те, що змушує китів і дельфінів йти на вірну загибель, висловлено безліч.

«Судити про причини, з яких морські ссавці викидаються на берег, дозволяє тільки відкриття. Наприклад, це можуть бути потужні акустичні впливи в морі під час військових навчань, сейсморозвідки. Тварини лякаються або оглушуються. У таких випадках у них при розтині знайдуть порушення слухового апарату, скипання крові з-за швидкого спливання», — пояснює Глазов.

Вчені з США та Іспанії перевірили зв’язок між сейсморозвідкою і масовими викидами китоподібних. І хоча чітких доказів не знайшли, дві події можна пояснити людською діяльністю. Мова йде про загибель сотень широкомордих дельфінів біля берега Мадагаскару в 2008 році і 680 довгорилих білобочок в Перу в 2012 році. В обох випадках сейсморозвідку проводили нафтовидобувні компанії.

«Масово гинути можуть хворі тварини. Як, наприклад, в 1980-е в Чорному морі на берег викидалися дельфіни-азовки. У них у вухах розвивалися гельмінти і порушували координацію. Там же були подібні випадки з-за вірусу чуми м’ясоїдних. Заражені ним тварини викидалися на березі і гинули», — наводить приклад біолог.

Вчені з Німеччини вважають, що найчастіше тварини потрапляють у природні пастки, звідки не можуть вибратися. Проаналізувавши згубні місця по всьому світу, дослідники виявили, що це в першу чергу пологі пляжі і дрібні затоки.

Понад 30 років тому в світі заборонили комерційний промисел китів через загрозу їх зникнення. Відтоді ситуація поліпшується. Приміром, у 2000 році у Західній Австралії налічувалося близько семи тисяч горбатих китів, в 2008-му їх було вже майже 26 тисяч. А більше особин — більше масової загибелі, відзначають вчені з Національного центру морських досліджень Австралії.

Гіпотезу про те, що групи кашалотів гинуть із-за сильних штормів, вивчили в Утрехтському університеті. Біологи виходили з факту міграції тварин з Норвезького моря на південь. Можливо, шторми дезорієнтують їх і спонукають заходити в дрібне Північне море?

Однак версія не підтвердилася — як і припущення про вплив аномального прогріву морської води. Не виключено, на думку автора роботи, що кашалотів збивають зі шляху збурення магнітного поля Землі, викликані сонячним бурями.

«У морських ссавців розвинений слух. Вони орієнтуються і взаємодіють один з одним за допомогою ультразвуку, можлива і орієнтація по магнітному полю Землі, просто її складніше вивчати. Але висновки про те, що це пов’язано з помилками навігації та викидами на берег, мені невідомі», — уточнює Дмитро Глазов.

У холодних регіонах є небезпека бути затертими льодами і прибитими до суші. Така доля спіткала в 1957 році у Ньюфаундленду близько 25 косаток. Аналогічний випадок стався біля берегів острова Хоккайдо (Японія).

Серед причин аномальної поведінки китоподібних розглядають також швидке потепління клімату, накопичення ртуті у тканинах мозку тварин, захворювання, викликане токсоплазмозом.

Масовий викид морських ссавців на сушу помічають, як правило, тільки в густонаселених місцях. Люди намагаються врятувати тварин. Але це дуже складно, враховуючи їх розміри і вагу. Дельфіни можуть прожити без води всього кілька годин, дихаючи через отвір у верхній частині голови. Врятовані особини нерідко роблять ту саму помилку знову.