Дослідники виявили, що під час рекордно високих температур повітря над Гренландією влітку 2019 року два сусідніх фіорди нагрілися по-різному. Різниця утворилася через багаторічний шар морської криги біля одного з них, який затримав поверхневі води всередині фіорду. Стаття про це доступна у журналі Communications Earth & Environment.
Що відомо про цей регіон?
Море Лінкольна — це море континентального шельфу Північного Льодовитого океану, що оточує північ Гренландії. Поруч із ним розташовано кілька великих льодовиків. Регіон відомий своїм стійким і товстим морським крижаним покривом. Попри те, що за останні кілька десятиліть обсяги морського льоду в Північному Льодовитому океані стрімко скорочуються, у морі Лінкольна залишається ще багато криги. На це впливають великі течії: циркуляція моря Бофорта і трансарктична течія, які переносять морський лід до північної Гренландії. Передбачається, що море Лінкольна стане останнім форпостом багаторічної морської криги в Арктиці. Але льодовики північної Гренландії тануть, тому ця область представляє великий інтерес для моніторингу. Хоча зміни морської криги, льодовиків та атмосферних умов можна відстежувати дистанційно за допомогою супутників, прямі та детальні океанографічні, хімічні та біологічні спостереження є важливими для вирішення рушійних механізмів та наслідків підвищення температури повітря. Товщина морської криги у регіоні часто сягає понад чотири метри, і через свою важкодоступність вона лишається однією з найменш досліджених частин світового океану.
Яке дослідження провели вчені?
За допомогою супутникових спостережень і даних, зібраних під час експедицій на шведському криголамі «Оден» у 2015 та 2019 роках, дослідники проаналізували умови та зміни на фіорді Шерарда Осборна. Літо 2019 року стало екстремальним для регіону, температура повітря тут була високою. Науковці виявили, як це позначилося на фіорді, та порівняли ці дані з іншим, сусіднім фіордом Петерманна.
Що показали результати?
Виявилося, що ці екстремальні атмосферні умови мали сильний вплив на температуру океану та його хімію. Через низьку солоність приповерхневі води фіорду Шерарда Осборна стали вдвічі чутливіші до окислення океану через поглинання атмосферного вуглекислого газу в порівнянні з зовнішніми частинами фіорду та сусіднім фіордом Петерманна. Крім того, над поверхнею та морською кригою фіорду температура досягла приблизно чотирьох градусів Цельсія, що на три градуси за Цельсієм вища, ніж зазвичай. А от над водами сусіднього фіорду вона не перевищувала нуля градусів. Така підвищена реакція була пов’язана із тим, що товстий морський лід загатив поверхневі води у гирлі фіорду Шерарда Осборна. Інший фіорд без такого шару морської криги не зазнав змін температури, солоності та хімії. Моделювання передбачає, що умови, які утворилися у фіорді влітку 2019 року, стануть новою нормою до 2060 року.
Натхнення: www.nauka.ua