170 років тому першовідкривач неандертальського черепа Герман Шафгаузен вирішив, що цей череп свідчить про «низький рівень розвитку». Відтоді stigma «тупого» неандертальця трималась міцно. Але тепер ScienceAlert повідомляє з посиланням на нове дослідження в PNAS: міжнародна команда антропологів порівняла МРТ-сканування мозку двох сучасних людських популяцій — у США і Китаї — з палеонейрологічними даними про неандертальців і виявила несподіваний факт. Регіональні відмінності обсягу мозку між сучасними людськими популяціями виявились більшими, ніж відмінності між неандертальцями і нами. Якщо ці відмінності не є «когнітивно значущими» у людей — немає підстав вважати їх такими і для неандертальців.
Що відомо коротко
- Стаття: Carra M., Bruner E., Barton R.A. et al. «Putting Neanderthal brain variation into the context of modern human variation», Proceedings of the National Academy of Sciences (PNAS). DOI: 10.1073/pnas.2426638123. 28 квітня 2026 р.
- Метод: порівняння МРТ-даних двох сучасних людських популяцій (США і Китай) + опублікований палеонейрологічний аналіз черепів неандертальців щодо регіональних об’ємів мозку.
- Ключовий результат: відмінності обсягів регіонів мозку між популяціями США і Китаю перевищують різницю між неандертальськими і середньолюдськими значеннями.
- Логіка дослідження: якщо відмінності в анатомії мозку між сучасними популяціями не вважаються «когнітивно і еволюційно значущими» — тоді відмінності між нами і неандертальцями теж не можуть вважатись такими.
- Додатковий факт: когнітивні здібності лише дуже слабко пов’язані з анатомією мозку у сучасних людей.
- Висновок: аргумент «меншого або гіршого мозку» для пояснення вимирання неандертальців є непідтвердженим.
Що це за явище
Печера Стайня у Польщі нещодавно розкрила, що неандертальці 100 000 р. тому жили організованими групами, мали широку материнську генетичну мережу від Атлантики до Кавказу і використовували складні кам’яні технології. Археологічні докази того, що неандертальці були значно складнішими, ніж вважалось, накопичуються десятиліттями. Вони плавали по дно океану за мушлями, розпалювали вогонь знаряддями, варили антибактеріальні ліки, шили одяг і, можливо, створювали абстрактне мистецтво — причому часто раніше за Homo sapiens.
Палеонейрологія — вивчення мозку вимерлих видів за внутрішньою поверхнею черепів (ендокасти) — є принципово обмеженим інструментом. Черепи можуть розповісти про загальний об’єм і зовнішню форму, але не про щільність нейронних зв’язків, організацію кіркових зон чи ефективність синаптичних мереж. Нова стаття ставить питання ще гостріше: навіть те, що ми «бачимо» у черепах, не є значущою відмінністю.
Деталі відкриття
Дослідники зібрали дані МРТ від двох великих популяцій: американської і китайської. Обидві є Homo sapiens, обидві мають однаково «сучасний» мозок. Потім порівняли регіональні відмінності між цими двома групами з опублікованими даними про регіональні відмінності між черепами неандертальців і середніми значеннями H. sapiens.
Результат: людські популяційні відмінності перекривають або перевищують неандертальські відмінності за більшістю виміряних регіонів. Це означає: якщо б ми застосували той самий логічний аргумент до людей — ми мали б стверджувати, що американці і китайці когнітивно відрізняються з еволюційної точки зору. Але цього не роблять — і з дуже вагомих причин, бо когнітивні відмінності між популяціями надзвичайно слабко пов’язані з анатомією мозку.
Що показали нові спостереження
Порівняння хребта неандертальців і сучасних людей вже показало: різниця між нами і ними менша, ніж між нами доіндустріальними і нами постіндустріальними. Нова стаття додає мозок до цього списку: анатомія не є надійним маркером когнітивної різниці між популяціями навіть у сучасних людей, не кажучи вже про порівняння між видами.
Автори підкреслюють: їхня мета — не «реабілітувати» неандертальців як «рівних нам», а показати, що аргумент про мозок для пояснення їхнього вимирання є науково неспроможним. Причини зникнення неандертальців, найімовірніше, є значно складнішими і залежать від чинників поза когнітивною сферою: демографічного тиску, змін клімату, хвороб.
Чому це важливо для науки
Ця робота є частиною широкої наукової переоцінки неандертальців. Ще в 2000-х роках їх зображували горбатими, мовчазними і брутальними. Тепер консенсус рухається в протилежний бік: дедалі більше дослідників сходяться на тому, що неандертальці і Homo sapiens були значно ближчими — поведінково, генетично і, тепер виявляється, нейроанатомічно — ніж будь-коли вважалось.
Цікаві факти
- 🧠 Неандертальський мозок мав більший середній об’єм, ніж мозок сучасної людини: ~1600 см³ проти ~1350 см³. Основна анатомічна відмінність — форма, а не розмір: мозок неандертальця був довшим і нижчим, наш — округлішим і вищим. Довго вважалось, що більший потиличний (задній) лоб неандертальця свідчить про слабший «фронтальний» інтелект. Нова стаття показує: цей аргумент не витримує порівняння з міжпопуляційними даними сучасних людей. Джерело: Carra et al., PNAS 2026.
- 🎨 Неандертальці, можливо, були першими художниками Землі: наскальні малюнки в печерах Іспанії датуються ~65 000 р. тому — за 20 000 р. до появи Homo sapiens в Європі. Це означає: якщо ці малюнки дійсно зроблені неандертальцями (що ще дискутується), вони випередили нас у символічному мисленні. Джерело: Hoffmann et al., Science, 2018.
- 🧬 Більшість не-африканців сьогодні несуть 1–4% ДНК неандертальців — прямий наслідок схрещування, що відбувалось ~50 000–60 000 р. тому на Близькому Сході і в Євразії. Деякі неандертальські гени допомагають сучасним людям боротись з певними вірусами; інші пов’язані зі схильністю до депресії або порушень сну. Якщо неандертальці були когнітивно неповноцінними — складно пояснити, чому ми успішно з ними схрещувались і нащадки цих шлюбів успішно розмножувались далі. Джерело: Carra et al., PNAS 2026.
- 🔬 Поняття «когнітивний зазор» між Homo sapiens і неандертальцями було центральним у палеоантропології 1980–2000-х рр. Але вже у 2014 р. Вілла і Рубрукс у PLOS ONE показали, що більшість аргументів на його користь ґрунтувались на «систематичному неврівноваженому порівнянні» — несправедливому зіставленні найкращих артефактів H. sapiens із середніми неандертальськими. Нова стаття 2026 р. є ще одним цвяхом у труну цього застарілого уявлення. Джерело: Villa & Roebroeks, PLOS ONE 2014.
FAQ
Чому ж тоді неандертальці вимерли, якщо їхній мозок не був гіршим? Це відкрите наукове питання. Найімовірніші пояснення: демографічний тиск (H. sapiens з’явились з Африки у значно більшій кількості), хвороби, до яких в неандертальців не було імунітету, кліматичні зміни і конкуренція за ресурси. А не «розумова перевага» H. sapiens.
Чи означає це, що ми і неандертальці були «рівними» у когнітивному відношенні? Не обов’язково — дослідження каже інше: що наявні анатомічні дані не підтверджують різниці. Це не те саме, що твердження «різниці немає». Просто аргумент від анатомії мозку є недостатнім, і когнітивний статус неандертальців залишається відкритим.
Чому порівнювали саме американців і китайців? Через доступність великих МРТ-баз з цих двох популяцій. Обидві є Homo sapiens без суттєвих відомих когнітивних відмінностей — тому вони є ідеальним «контрольним» прикладом: якщо нейроанатомічні відмінності між ними не є «когнітивно значущими», той самий стандарт слід застосовувати до неандертальців.