Нейрофізіологи з Університетського коледжу Лондона, вивчаючи роботу мозку на прикладі щурів, встановили, що свідомість щурів в періоди сну прораховує шляхи можливого проходу до їжі. Такий висновок у своєму дослідженні вони зробили, виявивши активність клітин мозку, що відповідають за навігацію.
Експеримент проходив у простому лабіринті, де у прямого шляху було два відгалуження, тільки в одному з яких була їжа. Щурам показали, де знаходиться їжа, але не дали можливості дістатися до неї. Потім щурам дали поспати, а після цього дозволили дістатися до їжі. Під час відпочинку щурів вчені відстежували активність мозку тварин.
Відомо, що в гіпокампі існують нейрони місця (place cells) — це нейрони, які активізуються в момент, коли тварина знаходиться у певному місці. Ці нейрони явно відрізняються від інших. Нейрони місця вперше були описані також у щурів в 70-х роках минулого століття. Дослідники припустили, що основною функцією гіпокампу щурів є формування когнітивної карти навколишнього середовища, що сприяє орієнтуванню на місцевості і пошуку шляхів.
В нашому експерименті нейрони місця у щурів показали особливу активність. Крім того, вдалося встановити, що активні були саме нейрони, що обробляли варіант вибору одного з відгалужень — того, в якому містилася винагорода. На підставі цих результатів учені зробили висновок, що в мозку під час сну конструюються можливі варіанти майбутніх подій.
Дослідження побічно відповідає на питання про те, чому люди з пошкодженням гіпокампу відчувають труднощі при створенні нових спогадів і при плануванні майбутніх подій. Як пояснює лідер команди вчених, доктор Хьюго Спайерс, ссавці під час дослідження нової місцевості будують ментальні карти, які утворюються в гіпокампі. Під час сну він програє різні маршрути, що допомагає надійно відкладати їх у пам’яті.
«Цікаво, що раніше вважалося, ніби гіпокамп відповідає тільки за запам’ятовування, а нейрони місця зберігають деталі тих місць, які ви відвідували,– говорить співавтор дослідження Фрейя Олафсдоттер. — Але виявилося, що гіпокамп також займається і плануванням майбутнього, репетируючи нові шляхи, якими необхідно пройти для досягнення їжі».
Виходить, що гіпокамп не тільки записує все, що вже було, але і планує те, що ще тільки буде. Судячи з усього, планування майбутнього не є тільки людською прерогативою.
Натхнення: www.nanonewsnet.ru