Дослідники виявили, що атлантичні карпозубоподібні риби у 8 тисяч разів стійкіші до токсичних відходів, ніж інші риби. Здатність переносити хімікати дозволяє їм виживати при екстремальному рівні забруднення, яке для звичайних риб смертельне. Схоже на історію еволюційного успіху, але такі приклади вкрай рідкісні в царстві тварин.
Еволюційні процеси зазвичай протікають повільно, через що видам складно адаптуватися до антропогенних екологічних змін. Дослідники з Каліфорнійського університету в Дейвісі (США) виявили, що у карпозубоподібних рівень спадкової мінливості вище, ніж у будь-якого іншого хребетного. Як комахи, бур’яни і бактерії, ці риби швидко адаптуються до всіх видів екологічних стресів.
Під час дослідження вчені прослідковували геноми 400 атлантичних карпозубоподібних риб із забруднених і незабруднених місць — з Нью-Бедфорда в Массачусетсі, бухти Ньюарк, Нью-Джерсі, Бріджпорта в Коннектикуті і річки Елізабет у Вірджинії. Ці водні шляхи заражені з 1950-х і 1960-х рр. діоксинами, важкими металами, вуглеводнями та іншими промисловими забруднювачами.
Генетичний аналіз показав, що риби добре пристосувалися до радикально нових ареалів проживання. Дивно, що всі риби адаптувалися до токсичних вод схожим чином, хоча плавали в різних місцях. Це чудовий приклад конвергентної еволюції у дії, коли тварини з різних місць проживання знаходять одне і те ж рішення проблеми незалежно один від одного.
Карпозубоподібні риби на Східному узбережжі США виробили стійкість до токсичних відходів, і це здається гарною новиною. Але є велике «але». Живиться рибою безліччю видів м’ясоїдних, а який вплив матиме на них їжа, яка виросла в забрудненій воді, поки невідомо.