Екологи з Франції і Китаю зібрали зразки ґрунту та води з дна Маріанської западини і знайшли в них велику кількість метильованої ртуті – токсичної сполуки, джерелом якої може бути тільки людська цивілізація. Про це вони розповіли на науковій конференції Goldschmidt 2020.
Ртуть та її сполуки дуже шкідливі для людини і інших живих істот. Як сьогодні вважають екологи, вона особливо небезпечна для тварин, які знаходяться на верхніх рівнях харчових ланцюгів, печінці та інших органах яких вона накопичується досить швидко. Тому ртутне забруднення природи особливо небезпечно для представників корінних народів Півночі, які харчуються м’ясом тюленів, білих ведмедів і інших великих тварин.
Перші спостереження за поширенням ртуті показали, що вона може накопичуватися в різних екосистемах як у чистому вигляді, так і у вигляді оксиду ртуті та її сполуки з метаном. Чиста ртуть дуже мобільна, але при цьому хімічно малоактивна. При цьому метильована ртуть, механізм утворення якої поки точно не відомий, навпаки, активно взаємодіє з різними біомолекулами і легко проникає в організм риб і тварин.
Глибоководні сліди людства
Сунь і його колеги з’ясували, що подібні сліди існування людської цивілізації почали зустрічатися навіть у найбільш глибинних шарах Світового океану. Дослідники вивчали зразки води і грунту, зібрані на дні Маріанської западини чотири і три роки тому. Вчені дістали їх з допомогою батискафа Deep Sea Warrior, який може опускатися на глибину до 10 тис. метрів.
Під час серії занурень в Маріанську западину Сунь і його колеги зібрали зразки грунту, води і глибоководних рачків, які живуть на глибинах від 5,5 до 9,2 тис. м. Вивчаючи вміст цих зразків, вчені заміряли і концентрацію сполук ртуті, а також проаналізували співвідношення її ізотопів у організмі морської фауни і в грунті.
На превеликий подив екологів, вони скрізь знайшли багато ртуті, причому співвідношення часток парних і непарних ізотопів ртуті в них було абсолютно таким же, як і в токсичних молекулах з тканин тіла риб, молюсків та інших мешканців приповерхневого шару морів, в якому накопичується метильована ртуть.
Сунь і його колеги вважають, що з верхніх шарів Тихого океану це з’єднання поступово проникає на його дно і швидко накопичується там. На думку екологів, вчені сильно недооцінюють те, як діяльність людини впливає на розповсюдження токсичних сполук ртуті на планеті. Це потрібно враховувати при оцінці наслідків такого забруднення.
Натхнення: earth-chronicles.ru