Вчені виявили на Проксимі Центавра найбільший спалах з коли-небудь зареєстрованих. В результаті цієї події зірка на короткий час стала в 14 000 разів яскравішою.
Проксима Центавра, що спалахнула два роки тому, створила величезний потік ультрафіолетового випромінювання. Тепер вчені переживають за можливих мешканців екзопланет в цій системі й розмірковують над новими теоріями формування таких спалахів.
Спалахи на зірках відбуваються регулярно, але часто вони досить нешкідливі й слабкі. Однак нерідкі випадки й більш руйнівних подій. Навіть на нашому сонці трапляються серйозні викиди коронарної маси, в результаті яких на Землю обвалився потік зоряної речовини й випромінювання, через що в деяких частинах планети підвищується концентрація радіоактивних ізотопів. Такі події спостерігалися, наприклад, в 774 і 993 роках до нашої ери.
У новій роботі автори повідомили про аналіз спалаху на найближчій до Сонця зірці-Проксимі Центавра. Автори спостерігали за сусідньою зіркою протягом 40 годин за допомогою наземних і космічних телескопів. Саме в цей період астрофізики змогли зафіксувати найпотужнішу з коли-небудь спостережуваних спалахів. Під час цієї події яскравість зірки збільшилася в 14 000 разів в ультрафіолетовому діапазоні довжин хвиль на кілька секунд.
- Чи є блискавки на інших планетах Сонячної системи
- Подивіться на незвичайне тріо, що зливається на знімку “Хаббла” (фото+відео)
- Гіпотетичне життя на Титані не може існувати з клітинними мембранами
Ця зоряна система довго вважалася придатною для існування позаземного життя, але такий потужний спалах не обіцяє нічого хорошого для організмів, які могли мешкати на розташованих навколо Проксими Центавра екзопланетах. Результати нового дослідження можуть змінити уявлення дослідників про фізику Зоряних спалахів.
Дослідникам знадобилося два роки, щоб обробити інформацію про цей спалах, яка сталася 1 травня 2019 року. Вона не супроводжувалася значною зміною яскравості у видимому діапазоні довжин хвиль, але в результаті події навколишні зірку небесні тіла зазнали впливу дуже інтенсивного ультрафіолетового і мікрохвильового випромінювання. Сигнали в мікрохвильовій області допоможуть вченим краще зрозуміти фізику генерації зоряних спалахів. Зараз вчені вважають, що такі сплески енергії трапляються, коли магнітні поля поблизу поверхні зірки розмикаються, і речовина з її поверхні вилітає у відкритий космос з високою швидкістю.
Дослідження опубліковано в The Astrophysical Journal Letters.
Натхнення: www.popmech.ru