За допомогою багатоспектральної візуалізації дослідники виявили аяти (“вірші”) із сури “Ан-Ніса”, які протягом століть ховалися під декоративним шаром листового золота.
Дослідники з Національного музею Заїда в Абу-Дабі виявили на одній зі сторінок стародавнього Блакитного Корану під хитромудрими золотими візерунками прихований текст. Вчені припускають, що древній каліграф використовував листове золото, щоб “замазати” власну помилку.
Блакитний Коран – унікальний манускрипт IX століття, відомий своїми сторінками з пофарбованої в індиго овчини, покритими золотою куфічною каліграфією і срібними прикрасами. Цей манускрипт спочатку складався з 600 сторінок, від яких до наших днів збереглося лише близько сотні, розкиданих по музеях і приватних колекціях по всьому світу.
Мультиспектральна зйомка дала змогу вченим не тільки виявити невидимий текст, а й розкрити деталь його походження. Вірш, який захований за розписом, дублює текст на сторінках книги.
Золоті візерунки, ймовірно, служили не тільки декоративній меті, а й маскували помилку каліграфа. З огляду на високу вартість матеріалів, щоб не викидати зіпсовану сторінку, каліграф, мабуть, знайшов витончене рішення – приховати зайвий текст під складним орнаментом.
Відкриття має важливе значення для розуміння раннього ісламського рукописного мистецтва. Воно надає рідкісний погляд на творчі та практичні рішення середньовічних майстрів каліграфії.