У системах, що включають досить багато планет, їх орбіти залишаються круговими, підтримуючи стабільні умови для розвитку можливого життя.
Планети, що входять до системи, де їх досить багато, як в нашій Сонячній, мають рівніші кругові орбіти, ніж в системах, що містять лише кілька планет. В результаті клімат на них залишається стабільнішим і забезпечує найкращі умови для розвитку життя, ніж на планетах, що рухаються по сильно витягнутих орбітах.
Таким чином, поява життя в ідеалі вимагає не тільки певних розмірів планети на певній відстані від своєї зірки, а й присутності досить численних планет-сусідів. Про це повідомляється в статті датських астрофізиків Нанна Бах-Мюллер (Nanna Bach-Muller) і Уффе Йоргенсена (Uffe Jоrgensen), опублікованій в журналі Monthly Notices of the Royal Astronomical Society.
Вчені зіставили ексцентриситети орбіт для близько 1200 відомих екзопланет, що входять в майже 900 різних планетних систем. Між їх числом в системі й формою орбіти виявилася ясна кореляція: незалежно від типу зірки та самої планети, вона була тим менш витягнутою, чим більше планет є в системі. Автори відзначають, що подібний зв’язок демонструвався і раніше, але на куди меншій кількості прикладів.
На жаль, жодна з відкритих на сьогодні систем не містить так багато планет, як наша; найближча за цим показником – TRAPPIST-1 з сімома планетами. Вчені вважають, що настільки «населені» системи, як TRAPPIST-1 або Сонячна, хоча і не унікальні, але становлять лише незначну частку від загальної кількості, близько відсотка. Можливо, тому, незважаючи на достатню кількість планет, які підходять за параметрами і відстані до зірки, життя залишається величезною рідкістю в галактиці.
Натхнення: naked-science.ru