Пандо, розташований у горах Васатч у штаті Юта, є «єдиним генетичним організмом», що охоплює 106 акрів.
Цей ліс з 47 000 стовбурів тремтячої осики має спільну кореневу систему, яка живе вже понад 14 000 років. Вага організму сягає 6000 тонн, що робить його найбільшим на Землі за масою. Його екосистема підтримує 68 видів рослин і численні види тварин, які залежать від стабільності лісу.
Проте Пандо перебуває під загрозою через надмірне поїдання молодих пагонів оленями та лосями. Колись чисельність цих тварин контролювалася природними хижаками — вовками і пумами. Сьогодні ж, через їх зникнення, популяції травоїдних зросли. «Коли старі дерева вмирають, нові пагони не мають шансів вижити, бо їх поїдають», — пояснюють екологи.
Ситуацію погіршують хвороби, які уражають старі стебла, та зміна клімату, що спричиняє посухи й зменшення водних ресурсів. Озеро Фіш-Лейк, яке колись могло бути джерелом зволоження, сьогодні недосяжне для коренів дерева. У таких умовах нове зростання майже зупинилося. «Ми спостерігаємо лише одну ділянку, де відбувається регенерація – в огородженому бамбуковому саду», — зазначає дослідник Ланс Одітт.
Попри ці труднощі, Пандо продовжує існувати, показуючи надзвичайну стійкість до змін. Він пережив колонізацію, полювання та пожежі, залишаючись живим символом адаптації. «Саме в Пандо ми маємо рідкісний шанс захистити не лише дерево, а й усю пов’язану з ним екосистему», — наголошує Річард Елтон Уолтон.
Зусилля природоохоронців, лісової служби та організації «Друзі Пандо» спрямовані на збереження цього унікального організму. Публікації, відео та відвідування лісу нагадують: Пандо — не просто дерева, це живий архів екологічної історії, що заслуговує нашого захисту.