Нове дослідження показало, що нанопластик — частинки пластику менше 0,001 мм — може порушувати здатність організму засвоювати антибіотики, підвищуючи ризик розвитку стійкості до ліків у бактерій.
Дослідники вивчили молекулярну взаємодію наночастинок поліетилену, поліпропілену, полістиролу та нейлону 6,6 із тетрацикліном — антибіотиком широкого спектра дії, який застосовується для лікування численних інфекцій. Виявилося, що нанопластики здатні зв’язуватися з молекулами тетрацикліну, блокуючи його ефективність. Особливо сильний ефект спостерігався у випадку з нейлоном, який використовується в текстильній промисловості. Це зв’язування перешкоджає засвоєнню антибіотика організмом, а надлишок незасвоєного препарату на поверхні нанопластиків може створювати сприятливе середовище для розвитку стійких до ліків бактерій.
Нанопластики утворюються внаслідок розпаду більших пластикових відходів під впливом сонячного випромінювання, хімічних реакцій та механічного зношування. Такі частинки можуть потрапляти в організм людини через їжу, воду, вдихання або навіть через шкіру. Завдяки своїм малим розмірам нанопластики здатні проникати на клітинний рівень і навіть проходити через гематоенцефалічний бар’єр, захищаючи мозок від небезпечних речовин. Це робить їхню присутність у навколишньому середовищі потенційно небезпечною для здоров’я.
Дослідження впливу нанопластиків є відносно новим напрямом, і науковці лише починають розуміти їхні довгострокові наслідки. Проте вже відомо, що накопичення нанопластиків у людському організмі та екосистемах може мати серйозні наслідки, сприяючи розвитку антибіотикорезистентності — однієї з головних загроз для майбутнього охорони здоров’я.