В науковій фантастиці поселення людей на Марсі й інших планетах часто представляються як футуристичні будівлі з металу і скла. Проте в реальності місця проживання майбутніх колоністів можуть бути більш “зеленими”, вважають фахівці НАСА.
Вони розробляють технологію вирощування різних структур з грибів, а точніше, з міцелію. Це вегетативне тіло грибів, що складається з тонких розгалужених ниток.
Головний дослідник мікоархітектурного проєкту астробіолог Лінн Ротшильд (Lynn Rothschild) зазначає: наявні дизайнерські рішення змушують майбутніх колоністів, немов черепах, тягнути свої будинки на собі. Але транспортування будматеріалів і необхідної техніки з Землі вимагає надзвичайних витрат.
Грибні будинку, вирощені прямо на місці, – перспективна і вигідна альтернатива.
За словами фахівців, при певних умовах “колонії” найтонших ниток міцелію здатні об’єднуватися в більші структури і створювати складні конструкції. Наприклад, плодові тіла грибів або… будівельні блоки.
Чашка Петрі з міцелієм, що ростуть на штучному ґрунті, який імітує марсіанський.
Фото NASA/Ames Research Center/Lynn Rothschild.
В ході космічного перельоту міцелій буде “недіючим”, а вже по прибутті на Місяць або Марс з нього можна буде в прямому сенсі слова вирощувати будинки, а також меблі та інші необхідні предмети. Для цього грибні заготовки потрібно буде просто залити водою.
Цегла, створені з міцелію з додаванням деревної тріски.
Фото 2018 Stanford-Brown-RISD iGEM Team.
До речі, ще в 2018 році автори проєкту продемонстрували один з перших прототипів – грибний табурет. Його вирощували з міцелію протягом двох тижнів, після чого запекли, щоб вийшов сухий і міцний предмет меблів.
Табурет, вирощений з міцелію за два тижні.
Фото 2018 Stanford-Brown-RISD iGEM Team.
Як пояснює Лінн Ротшильд, ключем до успіху цього проєкту стало використання ціанобактерій, які в процесі фотосинтезу виділяють кисень і речовини, необхідні для росту міцелію. За задумом дослідників, майбутні оселі будуть мати тришарову структуру. Зовнішній шар буде складатися з водяного льоду, який можна видобувати на Місяці або Марсі. Він послужить захистом від радіації. Другий шар – з ціанобактерій – буде поглинати світло, що проходить через лід. Мікроорганізми будуть виробляти кисень для людей і поживні речовини для останнього шару – міцелію.
Цей внутрішній шар послужить каркасом для “живого будинку”. Спершу міцелій потрібно буде активувати для зростання в замкнутому середовищі (всередині каркаса), а потім запекти будівельні блоки. При цьому, навіть якщо деякі нитки міцелію якимось чином “здійснять втечу”, вони не зможуть розростися. Перешкоджати цьому будуть внесені творцями генетичні зміни. Тобто міцелій буде життєздатним лише в певних умовах, створених людьми.
Важливо відзначити, що міцелій також може використовуватися для фільтрації води, вилучення мінералів зі стічних вод, регулювання вологості і навіть біолюмінесцентного освітлення. Крім того, з нього можуть бути створені будинки, здатні самовідновлюватися у разі виникнення пошкоджень.
Поки, правда, ці можливості лише теоретичні: вчені мають намір вивчити їх в майбутніх роботах.
Також автори проєкту не виключають, що в один прекрасний день “грибні” будинку можуть з’явитися і на Землі. Цей підхід дозволить знизити викиди вуглецю, які генерує будівельна галузь промисловості.
Натхнення: earth-chronicles.ru