З космологічної точки зору Чумацький шлях можна уподібнити неблагополучному передмістю. Навколо нього пустирі, порожнеча, а до найближчого житлового кварталу їхати і їхати.
Ще в 2013 році дослідження, проведене астрономом Емі Барджер з університету Вісконсіна-Медісона і її тоді студентом Райаном Кінаном показало, що наша галактика в контексті масштабів Всесвіту знаходиться у величезній порожнечі, тобто області космосу, де спостерігається набагато менше галактик, зірок і планет, ніж очікувалося.
Дослідження астронома Бена Хохзайта з університету Вісконсіна-Медісона, який також є учнем Барджер, не тільки підтримує ідею про те, що ми живе в фактично дірі, сяючої в загальній тканині космосу, яку можна уподібнити сиру, але і допомагає усунути давню суперечку про різні виміри постійної Хабла, тобто одиниці виміру, якою космологи описують швидкість розширення Всесвіту.
Проблема з постійною Хабла полягають, що, застосовуючи різні техніки з метою обчислити, наскільки швидко розширюється Всесвіт, астрофізики отримують різні результати. Але, якщо наша галактика існує в порожнечі, то тоді все вирішується, оскільки в цьому випадку показники постійної Хабла, заміряні за допомогою найближчій наднової, будуть відрізнятися від тих, що отримані за допомогою техніки, що використовує реліктове випромінювання. Якщо Чумацький шлях знаходиться в порожнечі, то за межами її матерія чинить сильніше тяжіння, що і впливає на результати.
Всі ці дослідження – частина більшого проєкту по кращому розумінню великомасштабної структури Всесвіту. Структура космосу схожа на сир, в тому сенсі, що вона складається з «нормальної матерії» в формі дірок і волокон. Волокна створені зі суперкластерів і кластерів галактик, ті ж у свою чергу складаються з зірок, газу, пилу і планет.
Наша галактика розташована в порожнечі, або, якщо говорити астрономічно, увійшовши, відомому як КБК-войд, названому на ім’я трьох астрономів: Райана Кінана, Емі Барджер і Леннокса Коуї. Він в сім разів більше середньостатистичного войду (порожнечі), його радіус – близько 1 мільярда світлових років. На цей момент це найбільший войд, відомий вченим. Дослідження Хохзайта показало, що КБК-войд схожий на сферу, чия поверхня складається з галактик, зірок і іншої матерії.
Натхнення: www.popmech.ru