У країнах, що стали «плавильним котлом» націй, таких, як Канада, люди більше посміхаються завдяки мішанині традицій і необхідності долати мовний бар’єр.
У країнах, населених нащадками іммігрантів, люди посміхаються частіше, ніж в традиціоналістських країнах. Про це говорять результати дослідження міжнародної команди вчених з США, Канади, Великобританії, Ізраїлю, Індії та Індонезії, які опубліковані в журналі Proceedings of the National Academy of Sciences. Коротко їх переказує сайт журналу Science.
[ads2] На першому етапі психологи взяли результати більш раннього дослідження, що охопило більше ніж 5000 осіб з 32 країн світу. Всім їм пропонувалося уявити, що вони потрапилив різноманітні приємні або, навпаки, незручні ситуації, і описати, як вони будуть себе в них вести. Серед варіантів відповідей були такі, як «висловити свої почуття відкрито» або «приховати почуття за посмішкою».
Ці дані вчені порівняли з коефіцієнтом історичної гетерогенності кожної країни, який показує, наскільки
велику роль в генезисі її населення в останні 500 років грали іммігранти з інших країн. Наприклад, для Канади коефіцієнт історичної гетерогенності складає 63, а для Японії — 1.
Зіставлення показало, що жителі країн, які стали «плавильними котлами» націй, більш схильні відкрито проявляти, а не приховувати свої почуття.
Далі міжнародний науковий колектив вже сам опитав мешканців 9 країн, у тому числі США, Японії і Франції. На цей раз респондентам показували фотографії усміхнених людей і запитували, чим могли бути викликані їх посмішки. Варіанти відповідей були в діапазоні від «він/вона просто щасливий» до «він хоче мені
щось продати» або навіть «він відчуває своє підлегле становище по відношенню до мене».
Виявилося, що респонденти з іммігрантських країн набагато частіше вірили в щирість чужий посмішки і менше були схильні бачити в ній якийсь підступ чи ознака нижчого статусу співрозмовника. (Зауважимо, що до останнього особливо схильні японці, в культурі яких посмішка може бути, наприклад, способом приховати ніяковість перед начальством).
Читайте також:
Отже, жителі країн, де всі або майже всі є нащадками іммігрантів, більш відкриті й усміхнені. Психологи приписують це, по-перше, змішанню культур, а, по-друге, необхідністю для вихідців з різних країн, які живуть разом, долати мовний бар’єр — а значить, більше користуватися невербальними комунікативними сигналами, такими, як посмішка.
«В основі лежить зіткнення відмінностей у мові та емоційній культурі», — сказав Пола Ніденталь (Paula Niedenthal) з університету Вісконсіна в Медісоні (США), провідний автор дослідження. Тепер вона збирається піти далі: вивчити відмінності в привітності жителів різних штатів США та їх кореляцію з тим, звідки і протягом якого часу в них приїжджали іммігранти.
До речі, посмішка допомагає виглядати молодше, а не тільки налагодити відносини з оточуючими — і це науково перевірений факт.
Натхнення: scientificrussia.ru