Нове дослідження Потсдамського інституту досліджень впливу на клімат виявило тривожну тенденцію у прогнозах глобального потепління.
Ризик катастрофічного сценарію вищий, ніж вважалося раніше. За умови помірних викидів парникових газів, що теоретично мають призвести до потепління на 3°C, існує ймовірність 10%, що через приблизно 200 років температура підвищиться на 7°C.
Андрій Ганопольський, провідний дослідник цього проекту, наголошує на нелінійності кліматичних процесів. “Три градуси – це, звичайно, вже дуже погано. Сім – це не вдвічі гірше, ніж 3, і навіть не втричі гірше. Це, мабуть, у 10 разів гірше, тому що багато речей нелінійні”, – пояснює науковець. Модель також демонструє, що навіть за умови повного припинення викидів завтра, шанс на потепління понад 3°C становить близько 1 до 10.
Рівноважна чутливість клімату та вуглецеві зворотні зв’язки
Потепління планети залежить від кількості викидів парникових газів та чутливості клімату до них. “Рівноважна чутливість клімату” – це термін, що означає “ступінь потепління в довгостроковій перспективі після подвоєння рівня CO2 в атмосфері”. Більшість моделей припускають, що цей показник становить 3°C, хоча дослідження вказують на можливий діапазон від 2°C до 5°C.
Команда Ганопольського модифікувала свою модель, включивши додаткові фактори. Серед них – довгострокові ефекти вуглецевого зворотного зв’язку, як-от вивільнення CO2 та метану з вічної мерзлоти та водно-болотних угідь. Це значно відрізняє їхню модель від попередніх. “Попередні моделі на період після 2100 року не враховували зворотні зв’язки між CO2 і метаном”, – підкреслює Ганопольський.
Врахування взаємодії парникових газів має значний вплив на прогнози. Вищий рівень CO2 призводить до більшого вивільнення метану і навпаки, створюючи посилювальний ефект. При високих значеннях чутливості модель прогнозує катастрофічне потепління до 7°C.
Часова перспектива та фактори невизначеності
Хоча 23 століття може здаватися далеким майбутнім, з погляду людських поколінь це не так уже й далеко. “У мене є онуки, які, ймовірно, житимуть у наступному столітті”, – зазначає Ганопольський. Причина великої невизначеності в прогнозах полягає у впливі аерозольних викидів, які протидіють потеплінню від парникових газів.
Аерозолі мають складний вплив на клімат. Їхній охолоджувальний ефект важко кількісно оцінити. “Наразі ми не можемо виключити високу чутливість до клімату”, – попереджає Ганопольський.
Енді Вілтшир з Метеорологічної служби Великої Британії схвально відгукується про нове дослідження. “Рівень викидів, який, на нашу думку, призведе до підвищення температури, скажімо, на 2°C у 2100 році, може бути набагато вищим або набагато нижчим залежно від цих фундаментальних невизначеностей”, – коментує він. Цінність роботи полягає в новому підході до представлення кліматичних ризиків.
За умови низької рівноважної чутливості клімату та обмежених викидів, потепління на 3°C ще можна уникнути. Проте, згідно з Ганопольським, ймовірно вже запізно для обмеження потепління нижче 2°C.