Археологи виявили у відомій неандертальській стоянці Абрик Романі неподалік Барселони вражаючу колекцію відбитків дерев’яних виробів. Знахідка свідчить, що наші вимерлі родичі були не лише мисливцями зі кам’яними знаряддями, а й умілими та системними майстрами з обробки дерева. Про це повідомляє команда дослідників у публікації, на яку звертає увагу ресурс ScienceAlert.
Сотні слідів дерев’яних виробів
На ділянці Абрик Романі археологи задокументували 597 відбитків дерева у вапнякових шарах. Серед них щонайменше 13 явно є навмисно зміненими предметами – знаряддями чи побутовими об’єктами.
Найяскравіша знахідка – відбиток дерев’яної палиці-«дубини», спеціально обробленої для ударів. Вона нагадує класичний «булавоподібний» атрибут з карикатурних зображень «печерної людини», але археологи підкреслюють, що в реальному доісторичному матеріалі нічого настільки подібного досі практично не фіксували.
Головна авторка роботи Пальміра Салад’є (Palmira Saladié) та її колеги з Каталонського інституту палеоекології людини і соціальної еволюції (IPHES) зазначають, що раніше було описано лише один можливий аналогічний предмет з Каламбо-Фоллз у Замбії, датований приблизно 400 тисячами років. Тому порівняльних даних для точного розуміння функцій таких виробів поки що дуже мало.
Житло, знаряддя та побут
Окрім палиці, команда знайшла відбитки дерев’яних стовпів, які, ймовірно, використовувалися як конструктивні опори житла, а також структуру, схожу на триногу. За інтерпретацією дослідників, це можуть бути елементи укриття або тимчасових споруд.
Серед інших предметів – загострені дерев’яні вироби, які могли служити копачками для ґрунту, та два списи. Ще чотири обвуглені фрагменти кори, на думку археологів, могли виконувати роль підносів або ємностей для їжі.
Це не перша в історії археології вказівка на дерев’яні технології неандертальців. Наприклад, у Німеччині в 1995 році знайшли дерев’яні «списи» віком близько 300 тисяч років, а в 2018 році було описано 171-тисячолітні дерев’яні знаряддя з Тоскани в Італії. Є й кілька підозрілих артефактів з Греції. Однак у всіх цих випадках належність саме неандертальцям часто залишається найкращою гіпотезою, а не абсолютно певним фактом.
Як збереглися органічні сліди
Основна проблема дослідження дерев’яних знарядь у доісторичному контексті полягає в тому, що дерево швидко розкладається і майже не зберігається порівняно з каменем. В Абрик Романі ситуація унікальна: самих дерев’яних предметів уже немає, але у вапняку залишилися їхні негативні відбитки.
Кальцій карбонат поступово обкладав дерев’яні об’єкти, створюючи мінеральну «оболонку». Коли органічний матеріал згнив, збереглася порожнина з формою предмета – свого роду природний гіпсовий зліпок. У низці випадків ці відбитки настільки детальні, що дослідники бачать структуру до рівня клітин, що й дозволяє впевнено ідентифікувати залишки як саме деревину.
Команда підкреслює, що технології обробки дерева, попри їхню ймовірну ключову роль в еволюції людини, залишаються вкрай слабко задокументованими саме через нестійкість органіки в археологічних шарах. Абрик Романі дає рідкісну нагоду подивитися на цей аспект життя неандертальців.
Що це говорить про неандертальців
Дослідники роблять висновок, що зібраний комплекс відбитків показує важливе місце деревини в технологічних системах неандертальців. Вони не обмежувалися кам’яними знаряддями, а активно використовували дерево для зброї, побутових предметів і конструкцій житла.
Водночас автори обережні у своїх інтерпретаціях: через брак порівняльних даних важко впевнено сказати, як саме використовувалися деякі вироби, наскільки інтенсивною була їхня експлуатація та у якому поведінковому контексті вони застосовувалися. Однак масштабна та добре збережена колекція з Абрик Романі вже зараз надає раніше недоступне уявлення про роль органічних матеріалів у суспільствах середнього палеоліту.
Робота демонструє, що неандертальці володіли складнішими навичками деревообробки, ніж вважалося раніше, і спонукає науковців уважніше шукати сліди подібних технологій на інших пам’ятках, де умови збереження можуть бути не такими сприятливими.