Ґенетична пам’ять – це не міф, не вигадка і не фігура мови, а реальність. Діти успадковують не тільки риси батьків, але і їх страхи. Таку сенсаційну заяву зробили вчені Керрі Ресслер і Брайан Діас з Медичного центру Університету Еморі в Атланті.
Таку інформацію дослідникам допомогли отримати досліди на мишах. Зокрема, при їх здійсненні спочатку вчені навчили гризунів боятися запаху кольору черемхи, а потім вивчили, як це вплинуло на наступне покоління. У результаті з’ясувалося, що потомство виявляло страх навіть тоді, коли чуло відповідний запах.
Але чому тоді нащадки «наляканих» мишей боялися квіткових пахощів і кидалися на втечу, хоча їх самих черемхою ніколи і не лякали? Розгадати цю загадку фахівцям допоміг аналіз сперми гризунів. Біологи виявили, що стрес і зв’язаний з ним страх необоротно порушують роботу ґена, сприяючого сприйняттю певних запахів, після чого такий «зіпсований» ґен передається від батьків їхніх дітям і онукам. Ось так квітковий аромат стає сигналом біди і небезпеки.
Слід зазначити, що на думку професора з дитячої ґенетики Маркуса Пембрі, отримані дані в результаті дослідження допоможуть лікарям в лікуванні психічних розладів.
Страх в нас проник с 37 года , а может и раньше . Сперва боялись пьяную большевистскую мотросню с Авроры , затем ЧК и военный коммунизм . А потом пошло-поехало -нквд , кгб , слежки , прослушки . Люди боятся вслух высказать недовольство , боятся потерять работу , отстоять свои права . Этим иностранным ученым с Атланты нужно было родиться в СССР. Тогда и без исследований они бы узнали , что такое страх , который проникает до мозга костей и парализует волю русского человека ( советского , украинского, российского ) . Сменится сотни поколений советских русских украинских людей , прежде чем страха станет на один ген меньше .
Поколения меняются быстрее, чем мы думаем…