Земля

Небезпечні патогени “подорожують” на мікропластику і легко потрапляють в океан

Згідно з дослідженням, яке провів Каліфорнійський університет в Девісі, мікропластик допомагає патогенам переміщатися з суші в океан. Це може мати наслідки для здоров’я людини та дикої природи.

Image by Pexels from Pixabay

Дослідження, опубліковане в журналі Scientific Reports – це перший доказ того, що наземні патогени можуть за допомогою мікропластику потрапляти в океан. Автори з’ясували, що мікропластики можуть збільшити концентрацію хвороботворних патогенів в районах океану, забруднених пластиком.

Автори вивчили патогени Toxoplasma gondii, Cryptosporidium (Crypto) і Giardia — вони можуть вражати як людей, так і тварин. Ці патогени Всесвітня організація охорони здоров’я назвала недооціненими причинами захворювань, які викликані споживанням молюсків.  Вони зустрічаються по всьому океану.

T. gondii-паразит, виявлений тільки в котячих екскрементах – він заразив багато океанських видів токсоплазмозом. Також він призвів до смерті морських видр і видів, що знаходяться під загрозою зникнення, в тому числі дельфінів Гектора і Гавайських тюленів-ченців. У людей токсоплазмоз може викликати хронічне захворювання, а також порушення розвитку і репродуктивної функції.

Фрагмент мікропластикового волокна і патогени з біоплівкою (показано синім кольорів). T. gondii-блакитна точка, Giardia-зелена точка / © Карен Шапіро, Каліфорнійський університет в Девісі

Для дослідження автори провели лабораторні експерименти, щоб зрозуміти, чи можуть вибрані ними патогени зв’язуватися з пластмасами в морській воді. Вони використовували два різних типи мікропластика: поліетиленові мікрокульки і поліефірні мікроволокна. Мікрокульки часто зустрічаються в косметиці, наприклад у відлущувальних і очищувальних засобах, а мікроволокна є в одязі і рибальських мережах.

Вчені виявили, що до мікроволокна прилипає більше паразитів, ніж до мікрокульок, проте обидва типи пластику можуть переносити наземні патогени. Відзначається, що тонкі частинки мікроволокон поширені в каліфорнійських водах і їх вже знаходили в молюсках.

Автори заявили, що пластик допомагає патогенам легше проникати в морську флору і фауну, в залежності від того, тоне він або плаває.

Мікропластики, що плавають по поверхні, можуть переміщатися, поширюючи патогени на великі відстані. Пластмаси, які тонуть, допомагають патогенам концентруватися в середовищі бентосу — поблизу морського дна. Саме там живуть тварини, які фільтрують морську воду, щоб харчуватися. Це зоопланктон, молюски, мідії, устриці, морські вушка та інші. Через це вони, швидше за все, проковтнуть пластик разом з патогеном.

Back to top button