Корейські астрономи навчили штучний інтелект реконструювати магнітні поля і знімки активності Сонця в ультрафіолетовому діапазоні, використовуючи архівні малюнки сонячних плям.
У 1612 році Галілео Галілей розглянув Сонце за допомогою свого телескопа, проєктуючи зображення на білий екран. На яскравому диску світила темніли і ворушилися невеликі темні плями. Це було далеко не перше відкриття сонячних плям – про їх існування відомо з глибокої давнини. Однак Галілей замалював їх з великою точністю, і ці зображення збереглися дотепер.
Сьогодні Сонце досліджують незрівнянно більш чутливими й складними приладами. Вони «бачать» зірку в різних діапазонах хвиль, реєструють магнітні поля, активність яких призводить до появи й плям, і викидів маси, а також багатьох інших явищ на Сонці. Однак малюнки Галілея мають окрему цінність – історичну: їх створили тоді, коли інших інструментів не існувало, і тільки вони зберегли дані про активність Сонця 400 років тому.
Нещодавно команда розробників з Університету Кьонхі в Сеулі створила нейромережу, яка опрацювала старовинні малюнки, перетворивши їх в точні аналоги знімків, отриманих одним з ключових сучасних інструментів геліофізики – американським зондом SDO, які працюють в УФ-діапазоні. Результати цієї роботи представлені в статті, опублікованій в The Astrophysical Journal.
Для тренування моделі вчені звернулися до архіву обсерваторії Маунт-Вільсон, де починаючи з 1912 року і – за традицією – дотепер кожен день роблять замальовки Сонця і його плям. Відібравши зображення за 2011-2015 роки, їх доповнили УФ-знімками й даними магнітометрів SDO, зробленими в відповідні дні. Цей масив використовували для навчання нейромережі.
Нарешті, в систему ввели малюнки Галілея – і вона змогла реконструювати не тільки аналоги фотографій SDO, а й силові лінії магнітних полів, якими вони були тоді, в 1612 році, в околицях давно зниклих плям. Вчені сподіваються удосконалити свою нейромережу і використовувати її для реконструкції Сонця, зарисованого й іншими астрономами минулого.
Натхнення: naked-science.ru