У березні 1349 року в старовинному німецькому місті почався єврейський погром, який потім історики назвали різаниною в Ерфурті. Результатом цієї події стало те, що єврейська громада на деякий час перестала там існувати. Зараз вчені говорять, що ще задовго до погрому сталося щось, що сильно скоротило генетичне різноманіття громади.
Приблизно половина сучасних євреїв відносять себе до ашкеназі / ©independent.co.uk
Середньовічна єврейська громада існувала в Ерфурті з XI по XV століття, з однією невеликою перервою. У деяких джерелах її називають найбагатшою громадою німецьких земель. На жаль, як це часто буває, багатство стало причиною заздрості, а та привела до погрому.
Хоча, згідно з документами, громада ашкеназі (так називають субетнічну групу євреїв, що сформувалася в Центральній і Східній Європі) справно вносила гроші в казну Священної Римської імперії, ні допомоги, ні захисту від влади її члени не отримали. Більш того, саме з подачі деяких чиновників до абсурдних, з нашої точки зору, звинувачень в ритуальних вбивствах християнських немовлят додалося звинувачення в поширенні чуми — в Європі середини XIV століття вирувала чорна смерть.
Під час Страсбурзької різанини євреїв спалювали живцем. Цей погром почався за 35 днів до кривавих подій в Ерфурті. Так само як і в Ерфурті, ашкеназі звинувачували в тому, що вони отруювали колодязі і розносили чуму / ©wikipedia.org
Число загиблих в різанині 1349 року не встановили: оцінки різняться від сотень до тисяч осіб. Але точно відомо, що члени громади, які вижили покинули місто і повернулися тільки через п’ять років. Вчені з Єврейського університету в Єрусалимі (Ізраїль) витягли ДНК із зубів 33 ашкеназьких євреїв, що жили в Ерфурті в XIV столітті, і порівняли отримані дані між собою, а також з геномом сучасних ашкеназі. З препринтом статті можна ознайомитися тут.
Предки приблизно половини сучасних євреїв у Середні віки жили в Центральній чи Східній Європі. І якщо порівняти сьогоднішніх ашкеназі зі США та Ізраїлю, то виявиться, що вони дуже схожі генетично, майже як одна і та ж популяція, незалежно від місця проживання. Але 600 років тому такої генетичної одноманітності не було і в помині.
- Виявлені дивні білі лінії, що огинають Землю
- Битва титанів на кліматичному полі
- Віруси допомагають рослинам-господарям переживати посуху
Досліджуючи ДНК ашкеназі XIV століття, автори роботи дійшли висновку, що ерфуртську громаду можна розділити на дві групи. Одна більше відноситься до вихідців з близькосхідних популяцій, а інша — до європейських, включаючи мігрантів в Ерфурт зі Східної Європи. Отримані дані свідчать про те, що в середньовічному Ерфурті існували принаймні дві генетично різні групи. Зараз такої генетичної мінливості більше немає.
У 1454 році неєврейське населення Ерфурта вигнало ашкеназі з міста. Влада тому не перешкоджала, тихо радіючи, що обійшлося без різанини. Майже відразу на місці єврейського кладовища побудували зерносховище. А в 2013-му там же вирішили влаштувати автостоянку. Під час попередніх будівництва археологічних розкопок виявили кладовище.
Всі 33 зразки однозначно датовані XIV століттям, але різними його періодами. Можна припустити, що саме різанина 1349 року зменшила генетичне різноманіття ашкеназьких євреїв, і деякі результати це підтверджують. Так, в геномі сучасних ашкеназі немає однієї лінії з присутніх до погрому.
Але потім дослідники порівняли ДНК людей, які померли незадовго до різанини, з ДНК тих, хто помер ближче до початку XIV століття, за десятки років до погрому. І несподівано виявили, що подія, яка скоротила генетичне різноманіття ашкеназі майже до сучасного рівня (не рахуючи однієї лінії, про яку сказано вище), відбулося набагато раніше 1349 року. Хоча, швидше за все, все ж в XIV столітті.
Ашкеназі Нового часу. Прага, 1772 рік / ©wikipedia.org
Вивчаючи мітохондріальну ДНК (успадковується по материнській лінії), автори роботи з’ясували, що третина ашкеназі-ерфуртців походила від однієї жінки. Щонайменше вісім людей з Ерфурта також несли генетичні мутації, що викликають захворювання, поширені у сучасних євреїв-ашкеназі, але рідкісні в інших популяціях. У ДНК людей, що жили раніше XIV століття, ці мутації зустрічаються набагато рідше. Виходить, вони були поширені саме серед частини популяції, яка вижила в невідомих подіях, а ось серед загиблих її носіїв або не було зовсім, або було досить мало.
Що за подія призвела до такого серйозного скорочення генетичного різноманіття — сьогодні сказати важко. Річ у тім, що єврейські закони в більшості випадків забороняють турбувати мертвих. Значить, надзвичайно складно буде визначити хоча б час і місце події, яка вплинула на громаду ашкеназьких євреїв більше, ніж різанина в Ерфурті.