Скандинавські дослідники іоносфери працюють у тісному контакті з тисячами місцевих любителів природи. Їхні знімки допомагають ученим стежити за появами полярних сяйв і класифікувати їх за кольорами та видами, а час від часу навіть виявляти нові форми.
Фінські фахівці та ентузіасти описали нову незвичайну форму полярних сяйв – “дюни”, які простягаються на висотах вище 80 км в області мезопаузи. На наведеній схемі видно, що ця область атмосфери характеризується складним градієнтом температури (червона лінія).
На жаль, вона занадто висока для стратостатів, але при цьому далека від супутників, що працюють на орбіті, і залишається вивченою недостатньо добре. Тому і природу сяючих “дюн” пояснити у всіх деталях поки що не вдається. Передбачається, що кисень, який створює зелене світіння, виноситься сюди з нижніх шарів атмосфери, опиняючись замкненим між більш теплими шарами повітря, що оточують область мезопаузи по обидва боки.