Вченим, можливо, доведеться переглянути свої оцінки того, скільки планет за межами Сонячної системи можуть бути населеними.
Традиційно пошуки позаземного життя здебільшого зосереджені на тому, що вчені називають «зоною населеності». Це зона на певній відстані від зірки, планети в якій можуть мати на своїй поверхні рідку воду. Однак цей опис працює для основних одноклітинних мікробів, але не для складних організмів, таких як тварини, яким для виживання необхідна не тільки рідка вода.
Робота команди вчених, опублікована в The Astrophysical Journal, показує, що якщо враховувати прогнозовані рівні деяких токсичних газів в атмосфері планети, це може значно скоротити число світів, придатних для існування складного життя.
Використовуючи комп’ютерні моделі для вивчення клімату і фотохімії на різних планетах, команда вперше розглянула концентрації вуглекислого газу в їх атмосферах. Будь-який аквалангіст знає, що висока концентрація цього газу в організмі може бути смертельно небезпечною. Але планети, що знаходяться занадто далеко від зірки-господаря, потребують вуглекислого газу для підтримки температури вище нуля за рахунок парникового ефекту. Включаючи Землю.
Щоб підтримувати рідку воду на зовнішньому краї звичайної зони населеності, планеті, за словами дослідників, потрібно в десятки тисяч разів більше вуглекислого газу, ніж є сьогодні на Землі. Це далеко за межами рівнів, які, як відомо, токсичні для людини і тварин, яких ми знаємо.
У новому дослідженні вчені роблять висновок, що токсичність вуглекислого газу сама по собі обмежує просте життя тварин половиною традиційної ширини зони населеності. Для людей та інших тварин більш високого порядку, які більш чутливі до концентрації вуглекислого газу, безпечна зона скорочується менше ніж до однієї третини цієї області.
Однак не варто впадати у відчай. Пошук населених світів, як з’ясувалося, не можна обмежувати зоною населеності. Потрібно також враховувати можливість виникнення організмів на супутниках екзопланет, які розігріваються гравітаційним притяганням.