Нові спостереження вже натякають, що TRAPPIST-1e може бути «світом на межі придатності до життя», але питання про її атмосферу залишається відкритим, — зазначають дослідники.
Екзопланету описують як об’єкт у «зоні Голділокса» — «ділянці орбіти, де можлива рідка вода». Вона обертається навколо ультрахолодного карлика TRAPPIST-1 на відстані лише 39 світлових років. Сукріт Ранджан підкреслив: «Основна теза щодо TRAPPIST-1e така: якщо вона має атмосферу, то вона придатна для життя». Але першочергове завдання — визначити, чи атмосфера існує взагалі.
Спостереження за чотирма транзитами за допомогою NIRSpec на JWST виявили сліди метану. Проте червоні карлики класу М мають холодні атмосфери, де можуть існувати молекули газу. Ранджан зазначив: «питання полягає в тому, чи метан походить від планети, чи від зірки». Це ускладнює інтерпретацію даних та потребує додаткових моделей.
Команда змоделювала можливі сценарії атмосфери TRAPPIST-1e. Найімовірніший варіант нагадував атмосферу Титана, багату на метан. Але навіть цей сценарій виявився малоймовірним. Ранджан заявив: «раніше повідомлена попередня інформація про наявність атмосфери, швидше за все, є шумом». Водночас цілковите виключення атмосфери поки що неможливе.
TRAPPIST-1e є однією з небагатьох землеподібних планет, для яких JWST здатен оцінювати склад атмосфери. Майбутня місія «Пандора» може уточнити ситуацію, спостерігаючи планету та її зірку до, під час і після транзитів. Дослідники також планують застосувати техніку подвійного транзиту. Ранджан пояснив: «це дозволить відокремити те, що робить зірка, від того, що відбувається в атмосфері планети».
У найближчі роки TRAPPIST-1e може стати ключовим об’єктом у пошуку придатних для життя світів, якщо нові дані підтвердять наявність її атмосфери.