Дослідники виявили унікальне гідротермальне поле на глибині понад 3 кілометри в районі Полярного кола. Раніше підводний хребет Книповича в Північному Льодовитому океані вважався малопримітним. Однак недалеко від архіпелагу Шпіцберген (Норвегія) на краю Землі вчені знайшли нову зону гідротермальних джерел уздовж цього хребта. Результати дослідження опубліковані в журналі Scientific Reports.
Вулканічна активність під морським дном призводить до проникнення тепла через нього, створюючи області, де можливі тепло і хімічні реакції, що підтримують глибоководне життя. Нове гідротермальне поле, що отримало назву Йотул, простягається на довжину майже 1 кілометр і ширину 200 метрів. Назва дана на честь гігантів зі скандинавської міфології, що мешкали під горами, що символізує потужні земні процеси, які проявляються через тріщини в морському дні.
За даними дослідників, морська вода проникає в глибини океанічної кори і нагрівається магмою. Потім ця гаряча вода піднімається вгору через гідротермальні джерела, насичуючись мінералами і матеріалами, розчиненими в породах. Гідротермальні джерела, що перебувають у цілковитій темряві й за високого тиску, створюють незвичайні умови для життя, виступаючи своєрідними оазисами в темних і холодних глибинах океану.
Мінерали, що виходять із гарячою водою, забезпечують умови для життя організмів, які отримують енергію через хімічні реакції, а не сонячне світло. Вивчення гідротермальних джерел допомагає зрозуміти, як може виникнути життя на інших планетах і краще зрозуміти біорізноманіття та процеси, що відбуваються на Землі.
До цього гідротермальна активність була зафіксована на всіх хребтах на північ від Ісландії, але не на хребті Книповича. Однак, вчені помітили ознаки гідротермальної хімії в цьому регіоні і відправили туди підводний апарат з дистанційним управлінням. Він занурився на глибину понад 3 км, зробив знімки і взяв проби води, що дало змогу виявити нове гідротермальне поле.
На думку авторів, це перша гідротермальна структура, виявлена на хребті Книповича. Поле Йотул являє собою важливу ланку між гідротермальними системами інших підводних хребтів, розділених сотнями кілометрів. Розуміння розподілу живих істот, що використовують хімічні реакції для отримання енергії, стане важливим для подальших досліджень.
Крім того, це відкриття допомагає краще зрозуміти хімію океану і процеси циркуляції та розподілу вуглецю в морських водах.