Команда медиків зі Швейцарії вивчила результати діагностики головного мозку і зіставила їх із соціально-економічними умовами, в яких жили люди, а саме – рівнем доходу сім’ї.
Учені давно цікавляться тим, як соціально-економічні умови впливають на функціонування, розвиток і патологію нервової системи людини. Проте в цій темі залишаються білі плями. Наприклад, як особистий достаток, дохід сім’ї, район проживання і професія позначаються на стані мозку і когнітивних функціях – здатності засвоювати і обробляти інформацію про навколишній світ – у пізній зрілості?
Відповісти на це запитання спробували співробітники відділення популяційної епідеміології при Університетській лікарні Женеви, а також із Лозаннського і Женевського університетів (Швейцарія). Результати їхнього дослідження опубліковані в журналі The Journal of Neuroscience.
До вибірки увійшла 751 людина, чоловіки і жінки, віком від 50 років до 91 року. Медики враховували таку інформацію про учасників, як стать, вік, рівень освіти, патології серцево-судинної системи, наявність депресивних і тривожних розладів, вживання психоактивних речовин і, зрештою, дохід сім’ї. Соціально-економічні умови аналізували разом із результатами МР-релаксометрії (метод кількісного вивчення показників магнітної релаксації) та дифузійно-зваженої магнітно-резонансної томографії мікроструктури білої речовини мозку.
У людей із сімей із нижчим доходом виявили ознаки випереджального старіння білої речовини головного мозку. Дослідники виявили більшу середню дифузію (транспорт молекул H2O в біологічних тканинах), меншу щільність нейритів, або аксонів, тобто довгих циліндричних відростків нервової клітини, а також меншу мієлінізацію (зростання вмісту ліпідів і зниження вмісту води в оболонках нервових шляхів) та нижчий рівень заліза.
Водночас в учасників, які живуть у більш забезпечених сім’ях, когнітивні функції зберігалися навіть за вищої середньої дифузії, меншої мієлінізації або щільності нейритів, наголосили дослідники. На їхню думку, ці висновки надали більш детальне розуміння того, як соціально-економічні відмінності впливають на мозок і когнітивні функції.
Трохи раніше за статтю швейцарських медиків у журналі Alzheimer’s & Dementia вийшла наукова робота вчених з Університету Дьюка (Північна Кароліна, США). Їхній аналіз медичних записів та адрес 1,41 мільйона новозеландців показав, що на пришвидшене старіння мозку та розвиток деменції – недоумства – впливає проживання в бідних, неблагополучних, районах.
До 45 років такі люди мали значно гірші показники здоров’я мозку, причому незалежно від особистого доходу та рівня освіти. Судячи зі знімків МРТ, у мешканців найбільш неблагополучних районів мозок виглядав на три роки старшим, ніж мав би бути з урахуванням теперішнього віку. Вони також показали гірші результати в тестах на пам’ять і стикалися з великою кількістю проблем у повсякденному житті – наприклад, втрачали орієнтацію в знайомих місцях.