Вчені з’ясували, що екстремальне підвищення рівня моря, яке сталася близько 130 тисяч років тому, було пов’язано з таненням льодів Антарктиди, викликане глобальним потеплінням. Результати дослідження опубліковані в журналі Proceedings of the National Academy of Sciences.
Результати масштабного міжнародного дослідження, в якому взяли участь вчені з Австралії, Великобританії, Нової Зеландії, США, Нідерландів, Італії, Німеччини, Японії і Чилі, показали, що в період останнього міжльодовиков’я, розпочатого 129 тисяч років тому і яке тривало близько 13 тисяч років, активно танули льодовики Антарктиди.
На початку міжльодовикового періоду середньорічна температура на планеті піднялася настільки, що поверхневі води океану в полярних широтах Південної півкулі потеплішали на два градуси. Цього виявилося достатньо для того, щоб події прийняли катастрофічний оборот.
Точно встановити час, коли почалося масове танення, а також відновити характер подій дозволив вченим аналіз тонких шарів вулканічного попелу в льодах Антарктики. Вивчення палеоклімату по частинках пилу і попелу, запечатаних в льодах, — метод досить традиційний. Зазвичай для проведення аналізу проводять буріння льоду і відбір проб з крижаного керна. Але в цей раз вчені пішли іншим шляхом.
- Вчені створили ракетне біопаливо з черешні
- Знайдені острова з рівнем радіації, як при чорнобильській катастрофі
- Мікропластик добрався до льодів Антарктиди
Вони вирушили в район так званого блакитного льоду на периферії Західно-Антарктичного крижаного щита. Якщо в інших районах крижаного континенту відбувається безперервне нарощування льодовиків зверху завдяки ущільненню падаючого снігу, то в цьому районі, навпаки, підталий влітку верхній шар льодовика здувається так званими катабатичними вітрами — потужними потоками повітря, що спускаються з гір. В результаті на поверхню з глибини піднімається стародавній лід, по якому можна судити про клімат, який був на планеті в далекі часи.
Результати ізотопних вимірювань, суміщені з даними аналізу вулканічного попелу, газових включень і стародавньої ДНК бактерій, показали, що найбільш активне танення льоду Західно-Антарктичного льодовикового щита відбувалося на самому початку теплого періоду. Цей період відсутності льоду збігається з екстремальним підвищенням рівня моря на планеті на 6-9 метрів.
- Третина білих ведмедів вимре через 35 років
- Robo-Washer замінить раковину і сушарку (2 фото + відео)
- Вулкан Кракатау: історія вивержень і наші дні (фото+відео)
При цьому основні втрати льоду мали місце на заході континенту, де велика частка шельфових льодовиків — язики континентального льодовикового щита, що виходять в море. По суті справи, це плаваючий на поверхні океану лід, який ще не відколовся від основного тіла щита. По мірі того, як тепла вода океану підточує шельфові льодовики знизу, зростає ризик, що вони відколються від континенту і перетворяться в гігантський айсберг, який викличе різкий підйом рівня океану.
Використовуючи отримані в ході польових робіт дані, вчені провели моделювання, щоб з’ясувати, як потепління може вплинути на плаваючі шельфові льодовики. Результати показали, що при потеплінні океану на 2 градуси Цельсія велика частина шельфових льодовиків Західної Антарктики зруйнується протягом двохсот років, а рівень Світового океану до кінця першого тисячоліття після підвищення температури зросте на 3,8 метра.
Натхнення: earth-chronicles.ru