Кількісна оцінка глобальних викидів метанетіолу показала його значний вплив на кліматичне охолодження через посилення формування аерозолів, що відбивають сонячне випромінювання.
Вперше вчені змогли кількісно оцінити глобальні викиди метанетіолу — газу з високим вмістом сірки, який утворюється в океанах. Ця сполука відіграє важливу роль у формуванні аерозолів, які зменшують кількість сонячного випромінювання, що потрапляє на Землю, особливо над Південним океаном. Дослідження, опубліковане в Science Advances, демонструє, що метанетіол збільшує викиди морської сірки на 25%, покращуючи точність кліматичних моделей та наголошуючи на важливості океанів у регулюванні глобального клімату.
Океани виконують не лише роль “теплових резервуарів”, але й активно впливають на формування кліматичних умов через викиди таких газів, як диметилсульфід та метанетіол. Ці сполуки, потрапляючи в атмосферу, окислюються і сприяють утворенню аерозолів, які відбивають сонячне випромінювання. Однак роль метанетіолу довгий час залишалася недооціненою через складність його вимірювання. Нові дослідження показали, що полярні океани, а не тепліші тропічні води, є головними “гарячими точками” для викидів цього газу.
Дослідження провели вчені з Інституту морських наук (ICM-CSIC) та Інституту фізичної хімії Бласа Кабрери (IQF-CSIC) в Іспанії за участю експертів з Університету Східної Англії. Завдяки сучасним методам вимірювання дослідники змогли точно визначити масштаби і географічний розподіл викидів метанетіолу. Вони виявили, що ця сполука має більший охолоджувальний ефект, ніж диметилсульфід, через підвищену ефективність у створенні аерозолів.
Метанетіол особливо впливає на радіаційний баланс у Південній півкулі, де океани займають значну площу, а вплив антропогенних викидів є відносно низьким. Ця знахідка стала важливим доповненням до кліматичних моделей, які тепер можуть точніше оцінювати зміни клімату, зокрема в сценаріях потепління на 1,5°C або 2°C. Врахування метанетіолу в моделях усуває одну з ключових прогалин у знаннях про вплив хмар на кліматичні процеси.
Науковці підкреслюють, що метанетіол є прикладом недооцінених компонентів, які мають значний вплив на кліматичне регулювання. Додаткові дослідження в цьому напрямку можуть відкрити нові механізми впливу океанів на клімат. Це також ілюструє важливість вивчення природних процесів у контексті боротьби з наслідками антропогенного впливу.
Схожі новини:
- Вчені розкрили роль планктону у формуванні атмосфери
Планктон виділяє сполуки, що формують хмари, які відбивають сонячне світло. Це знижує рівень глобального потепління. - Атлантичний океан стає джерелом кисню для планети
Дослідники довели, що морські екосистеми активно виділяють кисень, зменшуючи вуглекислий газ у повітрі. - Як полярні океани впливають на кліматичну стабільність Землі
Нове дослідження показало, що холодні води поглинають значно більше CO2, ніж вважалося раніше.