Новий рік розпочався із хвилі зараження штамом омікрон. Розбираємося, чи це буде останній з варіантів коронавірусу або в 2022 році з’явиться абсолютно новий варіант коронавірусу.
Експерти впевнені — швидше за все цього року з’явиться ще один небезпечний варіант коронавірусу, який призведе до нової хвилі COVID-19. Але важко передбачити, як швидко поширюватиметься новий штам і наскільки добре він зможе ухилятися від імунної системи людини. Чи буде він небезпечнішим для організму, ніж попередні версії SARS-CoV-2?
Яким має бути новий штам?
Омікрон отримав перевагу перед дельта як через високу трансмісивність, так і через те, що він ухиляється від імунного захисту вакцинованих та раніше інфікованих людей. Це дозволило варіанту заразити частину населення, яку не торкнувся штаму дельта. Щоб конкурувати з омікроном, майбутні варіанти вірусу мають стати такими ж заразними та отримати можливість ухилятися від імунітету.
Як зазначив в інтерв’ю LiveScience Картик Чандран, вірусолог та професор мікробіології та імунології в Медичному коледжі Альберта Ейнштейна в Нью-Йорку, «немає жодних підстав вважати, що вірусу не вистачає місця на генетичному рівні». Нас чекає більше варіантів, і ми ще побачимо схожі хвилі зараження, зазначив він. Це означає, що людство чекає на сплеск рівня зараження після появи нового варіанту. Однак наскільки він стане вірулентним (який буде тяжкість захворювання, викликаного вірусом) залишається незрозумілим.
Більше заразний і менш небезпечний?
Враховуючи поточний рівень поширення коронавірусної інфекції у всьому світі (більше за добу) та рівень мутацій SARS-CoV-2, цілком поява нових варіантів. І ось як вони можуть отримати конкурентну перевагу та стати особливо небезпечними.
Віруси повинні розмножуватися та поширюватися на нові хости. Найбільш успішні віруси це ті, які не викликають при цьому симптомів. Інакше кажучи, вірусу невигідно вбивати свого господаря, допоки він не зможе поширитися.
Вже відомо, що омікрон із меншою ймовірністю викликає тяжкий перебіг хвороби, ніж попередні варіанти. Частково це може бути пов’язано з тим, що він активно розмножується у верхніх дихальних шляхах, що також може сприяти більш легкому поширенню штаму. В цьому випадку можна припустити, що вірус стане менш вірулентним через підвищену здатність стрибати між хостами. Але немає жодної гарантії, що наступний варіант буде таким самим «компромісним» — заразним, але не небезпечним. Як зазначає Карен Моссман, професор патології та молекулярної медицини в Університеті Макмастера в Онтаріо, «сукупність мутацій, що забезпечують вибіркову перевагу, також може викликати тяжче захворювання».
Наприклад, мутації, які надають вірус здатністю неймовірно швидко розмножуватися або вислизати від антитіл, можуть підвищувати ймовірність того, що вірус спричинить серйозну інфекцію. Приклад такої поведінки – штам дельта. Він поширювався легше, ніж усі попередні варіанти коронавірусу, але при цьому подвоїв ризик госпіталізації для нещеплених людей у порівнянні з альфа, повідомляє The New York Times. ВІЛ та Ебола – приклади вірусних захворювань, які не стали менш тяжкими, незважаючи на те, що існують десятиліттями. До свого викорінення такою була й віспа.
- Мікропластик накопичується в мозку і серці людини
- Причину смерті Шопена допомогло назвати заспиртоване в коньяку серце
- Дієта дитини дуже важлива для психічного здоров’я
Ідея про те, що вірус згодом стане менш вірулентним, має право на існування, зазначають вчені, проте гарантувати це не можна. Найчастіше, коли віруси реплікуються і змінюються, окремі мутації в геном взаємодіють один з одним і можуть призводити до несподіваних результатів. Це явище, зване епістазом, призводить до того, що еволюцію та поведінку майбутніх варіантів неймовірно важко передбачити.
Усьому є межа
Загалом існують фізичні та генетичні обмеження, які обмежують можливості розвитку SARS-CoV-2. Деякі з них не дозволяють вірусу ставати все більш заразним нескінченно. Тому вчені припускають, що трансмісивність (або заразність) вірусу зрештою вирівняється і перестане збільшуватися.
Фізично віруси повинні зберігати баланс, але це обмежує їх трансмісивність. Власне, вірус є мікроскопічна коробка, повна генетичного матеріалу. Вона повинна бути достатньо міцною, щоб зберегти генетичний матеріал у безпеці, коли він потрапляє до організму та зовнішнього світу. Але щоб заразити клітини, цей ящик повинен відкритися, щоб випустити генетичний матеріал вірусу. Занадто стабільний вірус не може ефективно заражати клітини. На генетичному рівні вірус може накопичити лише певну кількість мутацій, перш ніж почне працювати зі збоями.
Наприклад, вірусу потрібен шиповидний білок, щоб щільно прилягати до рецептора на клітинах людини, щоб спричинити інфекцію. Спайкові мутації можуть допомогти йому втекти від антитіл до попередніх варіантів. Так, омікрон несе близько 30 мутацій у своєму шипі, деякі з яких допомагають варіанту ухилятися від імунної системи. Але, швидше за все, існує межа того, скільки їх може витримати шпилька, перш ніж його здатність підключатися до людських клітин почне давати збої.
У цьому відношенні вірус все ще має певний генетичний простір для маневру. Згідно з недавнім дослідженням, SARS-CoV-2 може протистояти великій кількості «зайвих» мутацій, зберігаючи при цьому здатність проникати в клітини людини. “Велика структурна гнучкість, яку ми спостерігали в шиповидному білку SARS-CoV-2, передбачає, що омікрон навряд чи стане кінцем історії цього вірусу”, – розповів старший автор дослідження доктор Джонатан Абрахам, доцент кафедри мікробіології Гарвардського медичного університету в інтерв’ю The Harvard Gazette.
Що зрештою?
Наскільки небезпечним буде наступний варіант коронавірусу, сказати складно. Невідомо і звідки з’явиться наступний небезпечний штам. Можливо, він станеться незалежно від лінії омікрону. Цей штам походить від іншої гілки генеалогічного дерева коронавірусу, на відміну від дельта, хоча на той час він був переважним. Наступний варіант може мати аналогічну історію походження.
Натхнення: hightech.fm