Нове дослідження показало, що в теплі періоди історії Землі Сахара перетворювалася на зелений регіон, що суттєво впливало на клімат Північної півкулі, зокрема Арктики, Європи та Середньої Азії.
Науковці з’ясували, що у тепліші періоди історії Землі Сахара переходила від пустельного до зеленого ландшафту, що мало суттєвий вплив на кліматичні умови Північної півкулі. Нове дослідження, опубліковане в журналі Climate of the Past, показує, що заростання Сахари рослинністю призводило до зміни температурних та опадових режимів у регіонах, що охоплюють Арктику, Європу і Середню Азію. Це дослідження набуває актуальності в контексті сучасного потепління, яке, за прогнозами низки експертів, може знову спричинити часткове озеленення Сахари.
Історичний кліматичний оптимум і зелена Сахара
Між 11 і 5 тисячами років тому, в епоху, коли північне літо збігалося з найбільшим зближенням Землі з Сонцем, клімат у Північній півкулі був теплішим, ніж у середньому за період голоцену. Цей теплий період, відомий як кліматичний оптимум, сприяв появі рослинності в регіоні Сахари, перетворюючи її на зелений ландшафт зі значно нижчим альбедо (відбивною здатністю). Рослинність поглинала більше сонячної енергії, ніж пісок, що призводило до зменшення піщаних бур та підвищення температур у прилеглих регіонах.
Дослідники змоделювали кліматичні умови Землі того часу за двома сценаріями: один із зеленою Сахарою, інший — із пустельною. Результати показали, що заростання Сахари суттєво впливало на температуру та кількість опадів у всій Північній півкулі. Зокрема, в Арктиці і субтропічних широтах середні температури підвищувалися, що, своєю чергою, викликало потепління у високих широтах і збільшення вологості.
Регіональні кліматичні зміни
Дослідження показало, що клімат із зеленою Сахарою впливав на різні регіони по-різному. У Західній Європі зими ставали прохолоднішими, а літо теплішим, порівняно зі сценарієм без рослинності в Сахарі. Центральна та Східна Європа, навпаки, переживали загальне потепління, а в Середній Азії літо ставало прохолоднішим, а зими теплішими, з більшою кількістю опадів. У Середземномор’ї також спостерігалися прохолодніші умови і збільшення опадів, що могло позитивно впливати на регіональне сільське господарство.
Одним із важливих механізмів, які впливають на клімат у регіоні, є пилові бурі, що виникають у Сахарі. Пил із Сахари піднімається у верхні шари атмосфери та поширюється на великі відстані, навіть до Європи і Росії, блокуючи частину сонячного випромінювання і тим самим охолоджуючи планету. При озелененні Сахари кількість пилових бур зменшується, що, відповідно, сприяє потеплінню. Більша кількість рослинності також знижує альбедо, поглинаючи більше тепла та збільшуючи середню температуру в регіоні.
Озеленення Сахари в майбутньому
Результати моделювання та палеокліматичні дані дозволяють припустити, що за умов сучасного глобального потепління може розпочатися новий процес озеленення Сахари. Це, у свою чергу, вплине на клімат Північної півкулі аналогічно до впливу, що спостерігався під час кліматичного оптимуму голоцену.
Якщо озеленення Сахари відбудеться, це може значно змінити кліматичні умови у високих та середніх широтах, що вплине на регіони з густим населенням, такі як Європа та Азія. Збільшення кількості опадів у Середземномор’ї, наприклад, могло б покращити умови для сільського господарства, тоді як зростання температур у Північній Європі може мати як позитивні, так і негативні наслідки для місцевої екосистеми.
Такі зміни також можуть вплинути на сезонність опадів, що є критичним для підтримки водних ресурсів у багатьох регіонах. Крім того, зменшення пилових бур зі Сахари покращить якість повітря у прилеглих регіонах, а це особливо важливо для здоров’я населення Європи та Африки.
Дослідження впливу зеленої Сахари на клімат Північної півкулі підтверджує, що зміни в одному регіоні можуть мати глобальні наслідки. Якщо озеленення Сахари справді відбудеться, це змінить кліматичний баланс у всій північній частині планети, що слід враховувати при розробці майбутніх моделей клімату. Враховуючи, що сучасні температури вже близькі до рівня голоценового оптимуму, питання озеленення Сахари стає дедалі актуальнішим і потребує подальших досліджень та моніторингу.