Дослідження, проведене Філіпом Менліком та його командою з Університету Нью-Мексико, виявило кардинальні зміни в екосистемах Аляски через зміну клімату. Вони виявили, що за останні десятиліття відбулися значні зміни в харчуванні місцевих видів, таких як полівки та павуки-вовки. Замість того, щоб покладатися переважно на рослини як джерело вуглецю, ці види все частіше використовують вуглець, отриманий з детриту – мертвої органічної речовини – що включає помітний внесок грибів.
Philip Manlick et al. / Nature Climate Change, 2024
Цей зсув вказує на серйозну трансформацію вуглецевого циклу у високих широтах. Харчові ланцюги, засновані на детриті, означають, що вуглець, раніше укладений у вічну мерзлоту, а тепер вивільняється через танення, не залишається в місцевій екосистемі. Натомість він швидко викидається в атмосферу. Це важливий висновок, оскільки він припускає, що танення вічної мерзлоти сприяє накопиченню вуглецю в атмосфері, потенційно прискорюючи зміну клімату.
Дослідження використовувало ізотопний аналіз для відстеження цих змін, порівнюючи зразки 1990-х років зі зразками 2021 року. Вони відзначили значне збільшення частки грибкового вуглецю в раціоні цих тварин, що вказує на відхід від традиційних рослинних джерел вуглецю.
Крім того, дослідження висвітлює цікавий аспект ролі павуків в екосистемі. Вони не просто є частиною цих мінливих харчових ланцюгів, але й виступають мостом між наземними та водними екосистемами. Споживання ними личинок бабок з річок призводить до накопичення ртуті в їх організмі, яку вони потім переносять на луки. Цей аспект підкреслює складну взаємодію між різними елементами навколишнього середовища в умовах зміни клімату.
В цілому, ці результати підкреслюють глибокий вплив танення вічної мерзлоти на арктичні екосистеми, натякаючи на більш широкі зміни в глобальному вуглецевому циклі з потенційними наслідками для прогнозів зміни клімату та екологічної політики.