Марсохід “Персеверанс” виявив незвичайну скелю з сотнями міліметрових сфер на Марсі, що привернуло увагу наукової спільноти та спонукало до детального дослідження їхнього походження.
На цьому зображенні з марсохода NASA Mars Perseverance, отриманому з мозаїки SuperCam Remote Micro Imager (RMI), обробленої методом термоядерного синтезу, показано частину об’єкта “Затока Святого Павла”, отриманого з нижньої частини пагорба Відьма Ліщина на краю кратера Джезеро. На зображенні видно сотні дивних об’єктів сферичної форми, що складають скелю. Персеверанс отримав цей знімок 11 березня 2025 року, або солнцеворот 1442 – марсіанський день 1,442 місії Марс 2020. Фото: NASA/JPL-Caltech/LANL/CNES/IRAP
Наукова команда місії працює на території Брум-Пойнт, розташованій на нижніх схилах пагорба Гамамелісу біля кратера Джезеро. З орбіти ця місцевість відрізняється смугами світлих і темних тонів. Нещодавно марсохід успішно взяв зразки одного зі світлих шарів. Саме під час цієї операції було помічено незвичайну породу з дивовижною текстурою.
Особливості знахідки
Порода, названа “затокою Святого Павла”, містить сотні темно-сірих сфер розміром у сотні міліметрів. Деякі з цих утворень мають еліптичну форму. Інші демонструють кутасті краї, що можуть бути фрагментами розбитих сфер. У багатьох сферах навіть виявлено крихітні отвори.
Це не перша подібна знахідка на Червоній планеті. У 2004 році марсохід “Опортьюніті” виявив подібні структури на Меридіані Планети. Пізніше “К’юріосіті” зафіксував схожі утворення в скелях затоки Йеллоунайф. Кілька місяців тому “Персеверанс” також знайшов текстури, що нагадують попкорн, в осадових породах Неретва Валліс.
Марсохід НАСА Mars Perseverance отримав це зображення цілі “Сент-Полс-Бей” (темний плавучий блок у правій частині зображення) за допомогою камери Left Mastcam-Z, однієї з двох камер, розташованих високо на щоглі дистанційного зондування марсохода. Perseverance отримав це зображення 13 березня 2025 року – солнцестояння 1444, або 1 444-й день місії Mars 2020 – за місцевим середнім сонячним часом 11:57:49. Фото: NASA/JPL-Caltech/ASU
Гіпотези походження
Науковці розглядають кілька теорій формування таких сферул. Вони можуть бути конкреціями – утвореннями, що виникли внаслідок взаємодії з підземними водами. Інша гіпотеза пов’язує їх із швидким охолодженням крапель розплавленої породи. Третя версія припускає конденсацію випаруваної породи після удару метеорита.
“Кожен з цих механізмів формування мав би дуже різні наслідки для еволюції цих скель”, – зазначають дослідники. Затока Сент-Полс виявилася “плаваючою породою” – терміном, що в геології означає “структуру, яка не знаходиться на своєму первісному місці формування”.
Команда активно працює над встановленням зв’язку між цими сферичними текстурами та загальною стратиграфією пагорба Відьминого Ліщини. Попередні спостереження свідчать про можливий зв’язок з одним із темних шарів, виявлених з орбіти. Розуміння геологічного контексту цих утворень стане ключем до розгадки їхнього походження.